Земельний мораторій: скільки втрачають українці

В інтерв'ю Bloomberg Сату Кахконен, директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови, зауважила, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення вартує економіці України декілька мільярдів доларів втраченої продуктивності і надходжень до бюджету, власники ж паїв щорічно недоотримують близько $3 млрд орендних платежів. Ця цифра співставна з витратами державного бюджету України на оборону держави. Ситуацію прокоментував консультант Світового банку з земельних питань Денис Нізалов.

Для власників земельних паїв

За словами експерта, власник паю, який не хоче або не може його обробляти, не має іншої альтернативи, ніж здати в оренду. Як наслідок, ціна оренди земельних паїв значно занижена. Власники паїв недоотримують в середньому 13-18 тис. грн на рік. Це половина пенсії за рік, яку б селяни могли отримати додатково.

«За даними Держгеокадастру, власник середнього паю 3,6 га в середньому отримує 50 доларів за га орендної плати за рік. За підрахунками Світового банку, цей показник повинен становити близько 250 доларів за га, як у Болгарії чи Польщі. До речі, в Україні найнижча ціна оренди гектара серед країн Європи.

Всього в Україні 6,9 млн власників паїв, дві третини з них – здають землю в оренду. Тобто 4,6 власників могли б отримати у п'ять разів більшу орендну плату», – зазначив Денис Нізалов.

Для фермерів

Працюючи на орендованій землі, яку не можна придбати у власність законним шляхом і без впевненості, що завтра її так само можна буде обробляти, фермери часто віддають перевагу однолітнім культурам.

«За даними 2012 року, прибутковість багаторічних культур становила $1770, а прибутковість соняшника, для порівняння, – $770 на 1 га. Інвестуючи в однолітні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає приблизно $1000 прибутку з кожного га», – повідомив консультант Світового банку з земельних питань.

Крім того, через малі розміри ділянок (паїв), що надаються в оренду, аграрні підприємства в середньому змушені укладати понад 30 договорів для оренди 100 га. На практиці це означає великі витрати на укладання та обслуговування договорів і великі ризики, що хтось із власників (чиї паї розташовані, наприклад, серед поля) відмовиться продовжувати договір.

За словами Дениса Нізалова, 13% договорів (понад 1 млн) переукладаються щороку. Виробники витрачають близько 107 грн за га на обслуговування договорів оренди. У масштабах країни – це $80 млн щорічно.

Орендована земля, на якій працюють фермери, не є для них активом, який можна використовувати для залучення банківського фінансування. Тобто взяти кредит у банку під доступні відсотки на купівлю пального і добрив чи на будівництво сховищ для зберігання продукції фермер не може.

Для сільських територій та місцевих бюджетів

Фахівці зауважують, щороку з мапи України зникають близько 30 сіл. Розуміємо, що в реаліях сьогодення для розвитку села потрібні інвестиції та робочі місця. Тобто необхідні умови, за яких селяни залишатимуться і матимуть можливість заробляти.

«Однак, працюючи в умовах, коли орендаря завтра можуть прогнати з землі, про довгострокові інвестиції не йдеться. Фермери та сільськогосподарські компанії не ризикують вкладати кошти у багаторічні культури та довгострокові проекти. Тож молодь продовжує залишати села, не отримуючи перспектив роботи та гідних умов для проживання.

Заниженість вартості оренди, про яку говорилось, «сірі» схеми заволодіння землею, що часто взагалі не передбачають документального оформлення – це недоотримані надходження до бюджетів сільських громад, тобто непобудовані школи, амбулаторії, дороги. До речі, сільські бюджети зазвичай на 90% формуються саме з земельних податків», – сказав Денис Нізалов.

Для країни

Тут консультант Світового банку з земельних питань зазначив, що на жаль, орендарям часто не надто важливо, в якому стані буде земля після завершення дії договору оренди.

«Орендар не є власником і, що найголовніше, не може ним стати законним шляхом, тому зосереджується, як правило, на отриманні швидкого прибутку. Звідси маємо поширену практику, коли поля не просто засіваються однорічними культурами (соняшник, кукурудза, ріпак), а й при цьому не дотримується сівозміна, не вноситься у ріллю достатньої кількості добрив. Для порівняння: в ЄС на гектар вноситься 120 кг добрив, у нас – в 2,5 менше. Найбільш корисні для відновлення органічні добрива майже не використовуються», – розповів Денис Нізалов.

В результаті за останні 20 років вміст ґумусу в українських чорноземах зменшився в середньому з 3,36% до 3,14%. При цьому землі з 2,4% ґумусу чорноземами вже не вважаються. Тобто частина українських чорноземів ризикують перестати ними бути. Як повідомив експерт, що стосується державного бюджету, то він щороку втрачає близько 1 млрд грн внаслідок заниженої орендної плати с/г земель державної власності.

«Також мораторій негативно впливає на торговельний баланс. Україна експортує сировинні сільськогосподарські культури із низькою доданою вартістю, а імпортує фрукти, м’ясні та молочні продукти із високою доданою вартістю. Пересічні ж громадяни купують у магазинах імпортні яблука (за ціною апельсинів та бананів), оскільки через відсутність гарантій на володіння землею в Україні маємо проблеми із розвитком садівництва, ягідництва, вирощування великої рогатої худоби. Україна, "житниця Європи", купує у Польщі яблука, у Нідерландів – картоплю, у Бельгії – яловичину», – розповів Денис Нізалов.

Додамо, Європейський суд визнав земельний мораторій в Україні порушенням прав людини. Україна поки не сплачуватиме компенсації позивачам, але суд ще може призначити виплати. Таке рішення суд ухвалив у справі "Зеленчук і Цицюра проти України". Цей розгляд ініціювали власники земельних ділянок з Івано-Франківська та Тернополя. Обидва заявника отримали невеликі земельні ділянки у спадок. Землевласники зараз отримують ренту, але, згідно з їхньою заявою, заборона на продаж ділянок порушує їхні права власності.

Алла Герман