Управління водними ресурсами за європейськими правилами

Географічне розташування багатьох населених пунктів області, включно з обласним центром, не дозволяє використовувати в якості питної підземні води. Поверхневі води, тобто річки та водойми Житомирщини, залишатимуться на найближчі десятиліття головним джерелом для забезпечення водою переважної більшості населення. Звідси питання її якості на сьогодні та завтра напряму залежить від чистоти всього русла річки. Точніше від глибини очищення стоків, які потрапляють у водойми. А нерідко – взагалі навіть про наявність будь-якої очистки стічних вод…

Проблему офіційно визнали на рівні керівництва області. Відсутність водоочисних споруд, якість питної води, що споживається населенням, у багатьох населених пунктах Житомирщини не відповідає встановленим нормативам. Зокрема не забезпечене водоочисткою населення в Радомишльському районі - на 57,2%, Народицькому - 48,7%, Олевському - 39,6%. Справжня катастрофа у Любарському районі, де 100% стічних вод скидаються без очистки. Нескладно уявити, з якими «сюрпризами» потрапляє вода в сусідні населені пункти, що знаходяться нижче за течією річки. Уникати та розв’язувати подібні комплексні проблеми у сфері водокористування можливо через інструмент створення басейнових рад.

Басейнові ради – консультативно-дорадчі органи у межах території річкового басейну. Їх впровадження має виражений регіональний вимір: перехід від адміністративно-територіального до басейнового управління водними ресурсами за басейновим принципом, забезпечення споживачів якісною питною водою та централізованим водовідведенням, запобігання погіршенню якості питної води у джерелах питного водопостачання через скиди в системи централізованого водовідведення стічних вод суб’єктами господарювання.

Запроваджені стандарти ЄС

Впровадження басейнового підходу до управління водними ресурсами впливає на раціональне використання, збереження і відтворення водних ресурсів у межах річкового басейну, забезпечення якісною питною водою, врахування думки громадськості. Комплексне вирішення соціально-економічних та екологічних проблем у сфері доступу населення не лише до послуг питного водопостачання, але й послуг водовідведення тісно пов’язане з реформами у водній сфері. Надання дозволів на спеціальне водокористування важливе з точки зору легкості ведення бізнесу, децентралізації та охорони довкілля.

Реформи у цій сфері зачіпають або створюють нові повноваження та функції зацікавлених суб’єктів владних повноважень на місцях. Щодо повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, то їх представники входитимуть до складу басейнових рад, як і представники інших зацікавлених організацій, установ, а також представники громадськості.

Басейнова рада – консультативно-дорадчий орган у межах території річкового басейну, утворений при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, з метою забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, інтегрованого управління ними. Рішення басейнової ради враховуються під час розроблення та виконання плану управління річковим басейном, реалізації заходів щодо раціонального використання й охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Плани управління річковими басейнами розробляються Держводагентством разом з Держгеонадрами, центральними та місцевими органами виконавчої влади, ОМС, іншими зацікавленими сторонами з урахуванням рішень відповідних басейнових рад. Проекти планів управління річковими басейнами розглядаються та схвалюються відповідними басейновими радами, затверджуються КМУ. Фінансування заходів, передбачених у планах управління річковими басейнами, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів чи з інших джерел.

Громадяни та їх об’єднання, інші громадські формування наділені правом брати участь у підготовці планів управління річковими басейнами та планів управління ризиками затоплення, сприяти їх виконанню. У сфері питного водопостачання місцеві органи виконавчої влади та місцеві ради, згідно з внесеними змінами, наділені функціями та повноваженнями щодо централізованого водовідведення.

Місцеве самоврядування має повноваження із затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів. У правилах визначають розмір плати за понаднормативні скиди промислових та інших стічних вод до систем централізованого водовідведення. Можливе впровадження централізованого водовідведення у населених пунктах з понад 2 тис. жителів, що на практиці має означати забезпечення якісною питною водою практично в усіх населених пунктах області.

Виклики для місцевої влади

Досі залишаються нечіткими норми закону щодо визначення повноважень місцевих органів виконавчої влади та самоврядування. Деталізація цих повноважень віднесена на рівень підзаконних нормативно-правових актів. Як і в багатьох інших сферах, наявна проблема дефіциту кваліфікованих кадрів для розроблення планів управління річковими басейнами. Наявна нечіткість законодавства щодо проведення громадського обговорення, поєднується зі складнощами в координації між різними зацікавленими сторонами в ході розроблення, схвалення та затвердження планів управління річковими басейнами, брак фінансів для виконання заходів згідно з планами управління річковими басейнами.

З іншої сторони, спрощення порядку отримання дозволу на спецводокористування сприятиме розвитку бізнесу на місцях, зокрема через звуження кола користувачів, які потребують отримання такого дозволу. Водночас викликом є відсутність будь-яких повноважень ОДА та місцевої влади щодо контролю за користуванням водними ресурсами у процесі водокористування. В т.ч. відсутність можливості звернення до суду щодо анулювання такого дозволу. Позбавлення безпосереднього впливу басейнових рад на надання дозволу на спецкористування слід розглядати в цілому як загрозу басейновому управлінню річковими ресурсами.

Уточнені й права споживачів – право на проведення громадських слухань замінено на право проведення громадських обговорень в процесі прийняття рішень з питань питної води, питного водопостачання та водовідведення. Впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом сприятиме збереженню і відтворенню водних ресурсів у межах річкового басейну, розширенню поінформованості громадськості та її участі у прийнятті рішень, розвитку співпраціміж зацікавленими суб’єктами.

Реформа у сфері питного водопостачання надає кілька переваг на місцях із забезпеченням стабільного рівня обслуговування населення питною водою нормативної якості, попередження забруднення довкілля, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, покращення економічного стану місцевих водоканалів.

Органи місцевого самоврядування вправі затверджувати правила приймання стічних вод, розроблені на підставі та з урахуванням правил приймання стічних вод, з порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди. Мова йде саме про випадки, коли водоканали виявляють випадки систематичного скидання у каналізацію жирів, відпрацьованих нафтопродуктів, сміття, ґрунту, гіпсу, смоли, мазуту і навіть речовин з вірусними, токсичними та радіоактивними забрудненнями.

Наділені повноваженнями

Слід визнати практичну відсутність зі сторони держави централізованого фінансування на створення та реконструкцію систем централізованого водовідведення. Тому зараз особливого значення набуває запроваджена з 2015 року бюджетно-фіскальна децентралізація, яка дозволяє органам місцевого самоврядування самостійно реалізовувати місцеві програми розвитку, покращуючи інфраструктуру та благоустрій.

Зараз Житомирська область серед лідерів у процесі децентралізації, і 55% усієї території покривають об`єднані територіальні громади. У зв’язку з очікуваним розширенням повноважень ОТГ щодо управління земельними ресурсами поза межами населених пунктів, особливо актуальним стає наявність на базовому рівні повноважень щодо нагляду і контролю у сфері охорони довкілля. В тому числі важливим елементом такого контролю має набувати громадський екологічний контроль.

Прийнятий закон щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом на виконання зобов’язань екологічної складової наблизив українське законодавство до основних положень директиви 2000/60/ЄС про встановлення рамок діяльності співтовариства у сфері водної політики.

На впровадження вимог оновленого законодавства вже затверджено низку нормативно-правових актів з розроблення планів управління річковими басейнами. Передбачається, що виконання таких планів сприятиме стратегічній екологічній цілі для всіх районів річкових басейнів. Затверджений план досягнення і підтримання «доброго» екологічного стану масивів поверхневих та підземних вод, а також «доброго» екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод.

Окремо слід виділяти суббасейни та водогосподарські ділянки у межах районів річкових басейнів, затверджуючи межі районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок, з окремо визначеним переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану поверхневих і підземних вод.

Шкідлива пасивність

Деякі держадміністрації конкретизували шляхи реалізації урядових заходів в екологічній сфері. Наприклад Закарпатська та Львівська ОДА - через розроблення та подання до відповідних органів виконавчої влади пропозицій. Київська міськадміністрація обрала доповнення та внесення зауважень при розробці проектів нормативно-правових актів, а також участь у розробці відповідних правових актів. Водночас наша область разом з Рівненщиною у своїх регіональних планах взагалі не відобразили екологічні заходи, визначені урядовим планом заходів.

Ще у вересені 2014 року Кабінет Міністрів України розпорядженням зобов’язав усі облдержадміністрації подавати щоквартальну інформацію про стан виконання заходів з імплементації Угоди про асоціацію. Документ носив назву «Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони». Починаючи з 31 травня минулого року, уряд запровадив нові зобов’язання зі звітування органів виконавчої влади, затвердивши порядок проведення планування, моніторингу та оцінки результативності виконання Угоди про асоціацію, Починаючи з цього часу органи виконавчої влади, зокрема й ОДА, зобов’язані визначити з числа своїх заступників, керівників або заступників керівників структурних підрозділів в апараті осіб, відповідальних за виконання плану заходів з імпементації Угоди про асоціацію. Щокварталу до 10 числа наступного місяця подавати уряду та оприлюднювати на офіційних веб-сайтах комплексний звіт про стан виконання плану євроінтеграційних заходів.

На сайті Житомирської ОДА вдалося знайти лише один такий звіт за 1 квартал 2017 року. З нього дізнаємось про систематичне висвітлення, посилення співпраці, навчання та підвищення кваліфікацій. Жодної конкретики з впровадження плану реалізації Угоди на місцевому рівні. Про включення екологічних заходів, в тому числі які стосуються посилення контролю та збереження ресурсів питної води, немає жодної згадки. На цьому публічне звітування завершується.

Станом на сьогодні в області досі не затверджений план впровадження Угоди про асоціацію на поточний рік. Попередній план, затверджений у 2014 році, маючи досить декларативний характер, вичерпав свою силу в кінці минулого року.

Експертка ГО «Суспільство і довкілля» Зоряна Міщук за підсумками національного моніторингу представила ряд статегічних рекомендацій з ефективної реалізації Угоди, які слід було б долучати при прийнятті головою ОДА нового плану. Зокрема особливого значення набуває повноцінна актуалізація, згідно з поточним урядовим графіком імплементації Угоди про асоціацію, їх змістовного наповнення, відображення регіональних інтересів, особливостей, можливостей та іншого контексту з урахуванням регіонального виміру.

– Слід розширити тематику заходів в екологічній сфері, виконання яких покладатиметься на місцеві державні адміністрації за рахунок тих питань, фактичне виконання яких покладатиметься на ОДА, - зазаначає пані Зоряна Міщук.

– Також слід чітко визначити суб’єкти виконання планів заходів на виконання Угоди та системно врахувати напрями імплементації Угоди, що передбачатиме залучення держадміністрацій до комплексу нормотворчих, організаційних, інституційних та інших заходів, – переконана експертка.

Практика низького рівня залучення регіональної влади до імплементації Угоди в екологічній сфері негативно впливає на ефективність її імплементації та врахування регіонального контексту у цих процесах. Питання відображення євроінтеграційних процесів та виконання Угоди про асоціацію досі не знайшло належного відображення в соціально-економічній програмі області.

Включення в стратегію розвитку Житомирщини конкретних положень щодо виконання євроінтеграційних зобов’язань у різних сферах суспільного життя, в тому числі у сфері довкілля, має стати першочерговим правилом для місцевої влади. Від чітко визначеного плану по забезпеченню питною водою жителів області та упорядкування стоків в річках області напряму залежить як здоров'я житомирян, так і прийняття нас до цивілізованої «європейської сім’ї», і подальша перспектива повноцінного залучення регіону до міжнародної співпраці.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Тарас Боросовський