Вже до 2020 року Україна має досягти енергозбереження на рівні 9%, — Зубко

Але, цей шлях не можливо пройти без імплементації ключових європейських директив з енергоефективності та маршрутної карти, в якій чітко прописаний весь міжнародний досвід з реформування не тільки житлового і муніципального сектору, а й напрямків – бізнесу, транспорту, інфраструктури. Імплементуючи ці директиви, Україна має досягти енергозбереження на рівні 9% вже до 2020 року, порівняно з ситуацією у 2005-2009 роках.

Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко під час презентації Аргументаріуму щодо імплементації директиви ЄС з енергоефективності в Україні.

«Дуже важливим для України є імплементація 3-го енергетичного пакету ЄС. Це не просто наші зобов’язання в рамках Угоди з Європейським Союзом, а необхідна умова для досягнення Україною і українськими родинами енергонезалежності та енергоефективності. Третій енергетичний пакет ЄС практично вибудовує правила поведінки на ринку газу і електроенергії, прозорість, доступність і зрозумілість для всіх суб’єктів, а також відносини споживача з природними монополіями», — пояснив Геннадій Зубко.

Він підкреслив, що положення, прийняті в 3-му енергетичному пакеті, узагальнюють всі норми, що містяться в відповідних директивах ЄС. Це директиви: 27 (створення передумов та інструментів, впровадження енергоефективності та зменшення викидів СО2), 30 (маркування продуктів щодо споживання енергоресурсів), 31 (сфокусована на енергоефективності будівель як сектору з найбільшим потенціалом), 62 (поводження з відходами), 80 (регулювання промислових викидів), 87 (створення системи торгівлі викидами) і 125 (встановлення вимог до екодизайну).

«Сьогодні ми презентуємо Аргументарій, який був розроблений за підтримки GIZ щодо Європейської Директиви з енергоефективності 2012/27/ЄС і має стати фундаментом для всіх експертів з енергоефективності в країні. Цей документ описує стартовий потенціал України з впровадження ключових пунктів статей Директиви — що саме ми можемо залучити з досвіду країн ЄС, які наші переваги, що потрібно зробити найперше, і як краще адаптувати українське законодавство», — наголосив Геннадій Зубко.

Урядовець навів приклад реновації будівель. Майже 70% будівель в Україні, збудованих у 1946-1990 рр., мають вкрай низькі характеристики енергоефективності. Прораховано, що імплементація ст. 4 Директиви може скоротити енергоспоживання енергії в будівлях щонайменше на 10 мтне/рік (4.5 млрд євро в грошовому вимірі). Тож реновація фонду будівель за високими стандартами енергоефективності визначена як одна з найбільш важливих стратегічних інвестицій.

«Впровадження Директиви ЄС допоможе зміцнити енергетичну незалежність України, створити робочі місця та зменшити рівень енергетичної бідності», — зазначив Джордж Крістодореску, Директор проекту «Реформи у сфері енергоефективності в Україні», що виконується GIZ за дорученням уряду Німеччини.

Геннадій Зубко повідомив, що найближчими кроками впровадження енергоефективності в країні стане створення інформаційної системи, розробка комунікаційної кампанії, впровадження енергоаудиту, сертифікації, комерційного обліку, встановлення платіжної дисципліни та виставлення рахунків.

Довідково:

Директива 27/2012/ЄС «Про енергоефективність» встановлює обов’язкові заходи, спрямовані на збереження енергії. Серед них: ремонт комерційних, громадських та житлових будівель, реформування механізму закупівель державними органами, впровадження обов’язкового обліку та енергетичного аудиту на підприємствах та інше.

Прес-служба Віце-прем’єр-міністра України