У лютому Міністерство соціальної політики запропонувало громадськості обговорити проект закону, який забороняє оформляти працівників приватних компаній як фізичних осіб-підприємців.
Документ уже викликав запеклі дискусії. Дехто навіть звинуватив відомство у наступі на ІТ-галузь, де традиційно багато працівників ФОП-ів. Чи потрібен Україні такий закон і чиї інтереси він буде захищати, спробував розібратися Центр громадського моніторингу та контролю.
Впродовж 2018 року в Україні з’явилось 272 438 нових фізичних осіб-підприємців (ФОП) проти 178 646, які закрились. Загалом, за даними проекту Opendatabot, сьогодні зареєстровано близько 1,8 млн ФОПів. Вони належать до третьої групи платників податків, яка сплачує менші збори порівняно з іншими підприємцями. ФОПи платять 3% від доходу податкової ставки (єдиний податок), ПДВ або 5% від доходу, якщо вони не є платником ПДВ, а також 22% від мінімальної зарплати (єдиний соціальний внесок).
Менше податкове навантаження на ФОПи порівняно з іншими підприємцями зумовило в Україні ситуацію, коли власники компаній не наймають своїх працівників за трудовим договором, а оформлюють їх як фізичних осіб-підприємців. Таким чином вони уникають військового збору і відрахувань до Пенсійного фонду, ховаючи частину своїх прибутків у тінь.
Саме така модель працевлаштування склалася в українському ІТ-секторі. За результатами дослідження Асоціації «ІТ України» та Офісу ефективного регулювання, які були оприлюднені восени 2018 року, у 2017 році близько 80 тисяч ІТ-фахівців працювали як фізичні особи-підприємці. За рік вони сплатили 3,2 млрд грн податків.
Утім, надходження до бюджету були б вищими, якби айтішники були оформлені не як ФОПИ, а наймані працівники. За підрахунками аналітиків, держава могла б отримати додатково від 2,5 до 5 млрд грн щорічно. Водночас у структурі тіньової економіки ФОПи займають лише 2%. Левову частку бюджетного пирога з’їдають офшори – 50-65 млрд грн на рік, конвертаційні центри – 12-15 млрд на рік, контрабанда – 25-70 млрд на рік тощо. Тож боротись потрібно передусім із цими тіньовими схемами.
Міністерство соціальної політики пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю, щоб зобов’язати роботодавців укладати трудові договори із працівниками замість цивільно-правових. Зокрема, проект передбачає уточнення ознак трудових відносин. Це – періодичність отримання винагороди; надання послуг за дорученням та під контролем компанії; отримана винагорода становить 75% і більше доходу особи протягом 6 місяців; компанія визначає тривалість робочого часу особи; особа виконує роботу чи надає послуги на робочому місці із дотриманням внутрішніх правил компанії та використовує її обладнання. Відносини можна назвати трудовими, якщо хоча б три з цих умов виконуються.
«Про фізичних осіб-підприємців мова не йде, вони як працювали, так й працюватимуть. Але ті, хто намагається використовувати ці державні механізми для мінімізації своїх платежів до бюджету, з ними ми будемо боротися», – пояснив міністр соціальної політики Андрій Рева, запевнивши, що закон не стосується працівників IT і фрілансерів. Утім, самі програмісти вважають інакше.
В ІТ-галузі проект Мінсоцполітики викликав гарячу дискусію. Регіональний директор компанії Microsoft в Україні Олександр Краковецький різко засудив цю ініціативу. На його думку, це спричинить відкат галузі.
«Всі поїдуть? Не всі. Але поїдуть. Частина залишиться і піде в тінь, частина буде чесно платити податки, в когось все буде ок, в багатьох бізнес загнеться, і податків не будуть платити від слова зовсім», – вважає Краковецький.
Захищаючи свою позицію, програмісти апелюють до мобільності та низької ціни українських айтішників для аутсорсу, що їх забезпечує ФОП. За їхніми словами, нинішня ситуація сприяє розвитку галузі і є тим вагомим чинником, який стримує спеціалістів від еміграції.
Більше того, в Асоціації «ІТ України» стверджують, що зараз програмісти-ФОПи допомагають наповнити місцеві бюджети, а отже, сприяють розвитку регіонів. Адже єдиний податок вони сплачують за місцем реєстрації, і він на 100% залишається на місцях.
Втім, причина дискусії криється якраз в обсязі податку, який може збільшитись щонайменше до 20% у разі зміни моделі. Почесний президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов вважає, що спрощена система оподаткування ФОП створює нерівні умови для розвитку різних галузей.
«Люди і бізнеси, які протестують проти пропозиції уряду, насправді протестують проти підвищення ставки податків, якщо ФОПи не можна буде використовувати. Але це різні речі – створення прозорих і однакових правил гри для всіх і збільшення податків. Можна відмінити ФОПи і одночасно зменшити офіційні податки», – зазначив він.
Інші експерти зауважують, що ініціатива Мінсоцполітики в основному не зачепить програмістів, а більше торкнеться продавців, офіціантів, перукарів тощо. А щодо ІТ-галузі, то до її розвитку потрібно підійти зважено. Керівник сектору IT Офісу ефективного регулювання Олександр Кубраков переконаний, що держава повинна підтримувати галузь, розробивши адекватні принципи оподаткування. Обговорення законопроекту Мінсоцполітики триватиме до 6 березня 2019 року.
Матеріал центру громадського моніторингу та контролю
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 15 від 17 квітня 2024
Читати номер