Мозаїчне панно на стіні Миропільської гімназії внесли до переліку об`єктів культурної спадщини

Відповідний документ голова Житомирської облдержадміністрації Віталій Бунечко підписав 8 листопада 2019 року. 

«Відповідно до статей 6, 13, 16, 22, 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", наказу Міністерства культури від 27 червня 2019 року № 501 "Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини", на виконання статті 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини", з метою збереження щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, враховуючи наявну облікову документацію

1. Внести до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини "Панно мозаїки на стіні гімназії" за адресою смт Миропіль, Миропільська ОТГ, вул. Центральна, 46.

   <

   Відео дня
   /li>

2. Управлінню культури та туризму обласної державної адміністрації повідомити власника про необхідність укладання охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини», – йдеться у розпорядженні голови Житомирської обласної державної адміністрації Віталія Бунечка.

Нагадаємо, влітку минулого року, коли почалися роботи з утеплення фасаду Миропільської гімназії, місцеві жителі забили на сполох, адже одна із стін була прикрашена мозаїкою авторства талановитої художниці і скульптора Зінаїди Мосійчук. У департаменті будівництва та інфраструктури Житомирської ОДА, куди звернулися люди, пообіцяли зберегти мозаїку. Як результат, витвір мистецтва внесли до реєстру об`єктів культурної спадщини. 

Довідково

Зінаїда Мосійчук народилась у селі Калинівка Макарівського району Київської області (наразі місто у Вінницькій області) у родині колгоспних працівників. У дитинстві мисткиня пережила два роки окупації; в автобіографії зазначала, що ніхто з сім’ї не працював у німецьких органах; вона, за власною оцінкою, слабо володіла німецькою мовою. У період з 1946-го до 1951-го року Зінаїда Мосійчук навчалась у Київському училищі прикладного мистецтва, отримала освіту як художниця-виконавиця архітектурно-художньої кераміки. Після навчання мисткиня працювала на Городницькому порцеляновому заводі спочатку скульпторкою, потім — художницею з розпису порцеляни. Через три роки після одруження, у 1957-му, Зінаїда Мосійчук переїхала до Баранівки і продовжила працювати художницею на Баранівському порцеляновому заводі; декілька разів відвідала Київський експериментальний порцеляновий завод для ознайомлення з технікою розпису на порцеляні. У 1966-му році її родина знову змінила місце проживання — цього разу вона разом з чоловіком та двома дітьми оселилась у Житомирі. Наступного року Зінаїда Мосійчук почала працювати у Житомирських художньо-виробничих майстернях. Свій досвід розпису порцеляни мисткиня використала для створення декоративних та тематичних композицій, зокрема в сферах політичного плакату та оформлення інтер’єрів. Зінаїда Мосійчук також розробила іновативну техніку використання поліефірних лаків у декоративних розписах. Мисткиня активно цікавилась народним мистецтвом: працювала у традиціях петриківського розпису та була головою комісії роботи із самодіяльними та народними художниками у Житомирській організації Спілки художників України.