На щиті у рідний Житомир повернувся капітан Андрій Копійченко

На щиті у рідний Житомир повернувся капітан Андрій Копійченко

Про втрату в громаді повідомила міська рада.

КОПІЙЧЕНКО АНДРІЙ ЛЕОНІДОВИЧ

21.12.1977 – 11.05.2026 рр.

Андрій Леонідович народився у місті Житомирі. Змалечку виділявся серед однолітків працьовитістю та наполегливістю. Навчався у ЗОШ №26, а згодом — із відзнакою закінчив Технічний ліцей при Житомирському філіалі КПІ (нині — Ліцей №1).

У 1995 році вступив до Житомирського військового інституту радіоелектроніки ім. С.П. Корольова. Здобувши вищу військову освіту та отримавши диплом з відзнакою, він залишився служити в рідній альма-матер, передаючи знання новому поколінню курсантів.

У 2007 році Андрій Леонідович завершив військову службу та повернувся до цивільного життя. Його гострий розум і технічний талант знайшли реалізацію у сфері зв'язку. З 2008 року він працював старшим інженером оптичних мереж у ТОВ «Житомирський міський інформаційний центр — Телемережа». Колеги згадують його як бездоганного професіонала, надійного товариша та людину рідкісного сумління.

Життя не раз випробовувало Андрія на міцність. Він був люблячим чоловіком, турботливим сином і батьком. Проте доля приготувала для нього важкі удари: спочатку пішли у вічність батьки, а згодом серце чоловіка назавжди підкосила трагічна втрата сина Валерія, якого він любив понад усе на світі.

Попри глибокий особистий біль, з початком повномасштабного вторгнення капітан Копійченко Андрій Леонідович без вагань став на захист України. Офіцер за фахом, патріот за покликанням, він швидко здобув беззаперечний авторитет серед побратимів і командирів. Його цінували за виважені рішення, щиру підтримку та готовність першим прийти на допомогу в найкритичніших ситуаціях. Він був взірцем офіцерської честі та людяності.

11 травня 2026 року серце мужнього Воїна зупинилося. Смерть вирвала Воїна з лав захисників,

У вічній скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими...

Світла пам'ять і вічна слава Воїну-Захиснику!

 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.

Коментарі (6)
  • Інна Салькова
    Мої щирі співчуття 😭
  • Читач18
    Марія Зіновчук

               

    На коліна стаємо обабіч доріг

    У скорботі гроби зустрічаєм,

    А сини не вертають на рідний поріг

    Їхні душі літають над краєм.



    І до помсти волають могили нові,

    На військових сумних кладовищах,

    Смерть гуляє на чесній козацькій землі,

    Прапори розвіває вітрище.



    За цей біль впаде кара рашистам Кремля,

    Олігархам і владі Мамони.

    Стогне-плаче Вкраїнська багата земля

    І щоденно синочків хоронить.



    Ви простіть, козаки, за вкорочений вік,

    Що у жертву принесли народу,

    За могили святі, за безногих калік,

    За знівечені долі і вроду.



    Боже змилуйся вже, ми ж бо діти твої,

    Бо союзникам горя замало,

    Україна тримає надважкі бої,

    І хребет поламає шакалу.



    Не пробачимо зрад і цієї війни,

    Цих боїв. Їх могло і не бути.

    Спочивайте із Богом відважні сини.

    Вас, героїв, повік не забути…
  • Ольга Буханевич
    Вічна і світла пам'ять ГЕРОЮ УКРАЇНИ. Щирі співчуття родині 🙏🙏🙏
  • Галина Литвинова
    Вічна пам'ять Герою України! Доземний уклін

keyboard_arrow_up