Лікарні отримали свободу

Верховна Рада ухвалила закон про автономію медичних закладів.

 

Лікарні отримали свободу

Епопея з пакетом законопроектів щодо автономізації закладів охорони здоров’я, що тривала з липня 2015 року, нарешті закінчилася: за відповідний законопроект 2309а-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» у четвер проголосувало 280 депутатів. Так Верховна Рада дала дозвіл реорганізувати заклади охорони здоров’я в комунальні та казенні некомерційні підприємства.

«Місцеві ради отримають можливість ухвалювати рішення про господарську автономізацію медзакладів, які зможуть самостійно господарювати й залучати додаткові кошти. Фінансування лікарень за ліжко-місця та інфраструктуру приміщень зміниться на оплату конкретних послуг, наданих конкретному пацієнтові», — написала на своїй сторінці у Facebook в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Оплачуватимуть медичну послугу

Дотепер напрями використання бюджетних коштів були жорстко регламентованими згідно з кошторисом. «Навіть у разі екстреної потреби заклади охорони здоров’я не можуть перерозподіляти кошти з однієї статті бюджету до іншої (наприклад, придбати додаткові ліки за рахунок економії на комунальних послугах). Це не стимулює керівників закладів охорони здоров’я до економії та оптимізації процесу надання медичної допомоги населенню», — йдеться в пояснювальній записці до закону.

Новий закон встановлює стимули, зокрема й фінансові, для реорганізації закладів охорони здоров’я, врегульовує особливості укладення трудових контрактів з їхніми керівниками та уточнює джерела фінансування надання медичної допомоги медзакладами.

Новий статус неприбуткового некомерційного підприємства стане підставою для оплати за конкретну медичну послугу, по яку звертається пацієнт. «Комунальні медичні заклади можуть вирватися з лещат нормативів з центру і господарювати самостійно. Це означає мати власні рахунки в банках, самим визначати штатний розпис і політику оплати персоналу, бути енергоефективними тощо», — пояснив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Наприклад, не потрібно більше примусово утримувати ставки двох кочегарів чи користуватися старезними неефективними котельнями. Медзаклад сам вирішуватиме, поставити новий сучасний котел чи розв’язати питання з опаленням у якийсь інший спосіб.

Медзаклади, котрі не захочуть приєднатися до нової системи, можуть працювати по-старому, розповіла на брифінгу голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець. «Це буде для них менш вигідно, бо новий закон дає змогу заощадити і заробити більше коштів на свої потреби». Ті медзаклади, які вирішать стати неприбутковими підприємствами, отримають пільгові умови переходу на нову форму діяльності.

Приватизувати заборонено

Закон категорично забороняє приватизувати чи перепрофілювати лікарні. «Якщо лікарня захоче зменшити кількість гінекологічних ліжок, натомість збільшити число неврологічних, вона зможе це зробити. Керівники медзакладів зможуть збільшувати чи зменшувати кількість медсестер чи лікарів залежно від потреби, розширювати перелік послуг, розвиватися. Але ніхто не матиме права закрити заклад, комерціалізувати й приватизувати його», — сказала депутат.

Перед голосуванням до проекту закону внесли дві поправки, які передбачають створення при закладах охорони здоров’я громадських рад і закріплюють за Кабінетом Міністрів право затверджувати перелік послуг таких закладів. «Спостережні ради займатимуться захистом прав пацієнтів і контролюватимуть діяльність головних лікарів, — пояснила заступник голови профільного парламентського комітету Ірина Сисоєнко. — Основна мета законопроекту — скасувати тіньові фінансові потоки, які є в лікарнях, — благодійні внески тощо і зробити так, щоб держава офіційно платила за надання якісних медичних послуг».

За офіційними даними Світового банку та ВООЗ, обсяг тіньових коштів в українській системі охорони здоров’я становить майже 50 мільярдів гривень.

Закон набере чинності наступного дня після опублікування, ще півроку передбачено на те, щоб Кабінет Міністрів підготував потрібні підзаконні акти, без яких неможливе функціонування закону. Тепер на черзі урядові законопроекти, зокрема проект закону «Про державні фінансові гарантії щодо надання медичних послуг та лікарських засобів». Про причини, чому його потрібно ухвалити якнайпізніше до кінця травня, «УК» писав тиждень тому. Днями законопроекти було схвалено на засіданні уряду й подано до Верховної Ради. Разом із новим законом про автономію медзакладів вони нарешті уможливлять зміни в медицині. Отже, відтепер м’яч на половині поля парламенту.

За матеріалами Урядовий кур`єр

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up