Остання п’ятирічка для України стала справжнім випробуванням. Але українці завжди були сильні духом і тілом, завжди проходили через усі незгоди з піднятою головою.
Водночас за роками незгод має нарешті прийти мир і процвітання. Україна заслуговує на це!
Політика України останніх п’яти років — це політика війни, внутрішнього розколу, тарифного геноциду, соціальної беззахисності. Це — антинародна політика, оскільки не одна й не дві статті Конституції України були зухвало порушені вищими органами державної влади. Політичне свавілля минулого Президента і його прибічників п’ять років нищило країну. І ми не маємо права дати їм реванш.
Ми маємо обрати Мир. Виконання Мінських угод є обов’язковим. Крім того, необхідно припинити політику дискримінації, ксенофобії та радикалізму. Ввести мораторій на порушення питань, що розколюють країну — мови, історії, віри, світогляду.
Ми маємо обрати Життя. Потрібно зупинити соціальний і медичний геноцид. Нам необхідні державні програми з профілактики і лікування онкологічних та інфекційних захворювань, державний контроль за цінами на ліки, Закон про медичне страхування.
У Житомирі у 2018 році народилося трохи більше 2000 немовлят. Це на 1000 менше, ніж у 2013. Я хочу, щоб вислів «Діти – наше усе!» із гасла перетворився на стрижневу систему державної політики. Необхідно підвищити виплати при народженні дитини: за першу дитину — 100 тис. грн, за другу — 200 тис. грн, за третю та наступних — 400 тис. грн.
Ми маємо обрати Соціальний Захист. Вартість комунальних послуг не може перевищувати доходи громадян. Доведено, вартість газу становить 3800 гривень за тисячу кубометрів, а не вісім з половиною, які йдуть на мільйонні зарплати і премії працівникам НАК Нафтогаз. Але стара-нова влада не збирається знижувати тарифи. Потрібно зупинити тарифний геноцид! Люди потребують зниження тарифів, списання заборгованості за комунальні послуги, справедливих субсидій!
Потрібно зупинити соціальний та пенсійний геноцид! Пільги та гідна державна допомога усім соціально вразливим категоріям населення, підвищення прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії не менше, ніж до 7 тис. грн — ось на що заслуговують українці.
Я та мої однопартійці більше не дозволимо перетворювати українців на жебраків, порушувати їх права, віддаляти чи скасовувати конституційні гарантії. Ми зможемо повернути в Україну такий довгоочікуваний мир, зможемо поставити країну на шлях розвитку і процвітання, шлях економічної стабільності й соціального захисту.
Наталія ЛЕОНЧЕНКО
№ 15 від 17 квітня 2024
Читати номер