Як блокада Донбасу вплине на життя пересічних українців?

Житомирський політикум підняв питання блокади ще у лютому. Так, на сесії міськради 16 лютого депутати від «Самопомочі» наполягали на важливості блокування так званої «торгівлі» з підконтрольними терористам територіями. Однак міський голова Сергій Сухомлин висловив своє бачення питання, акцентувавши на тому, що на підконтрольній Росії території все ще проживають українці, про яких теж не слід забувати.

У результаті дискусії звернення представників від «Самопомочі» у залі житомирської міськради 16 лютого так і не одержало підтримки: визнати доцільною блокаду окупованих територій погодилися лише 12 депутатів.

Такої ж стратегії дотрималися й обласні депутати 23 лютого під час засідання дев’ятої сесії облради сьомого скликання. Народні обранці не проголосували за прийняття рішення торговельної блокади з так званими ЛНР і ДНР.

Проте депутати Житомирської обласної ради все ж визнали окупацію частини української території Росією і підтримали звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України «Щодо визнання тимчасової окупації території України Російською Федерацією».

Повторна спроба розглянути звернення до Президента України, Голови Верховної Ради, Прем`єр-міністра України щодо визнання тимчасової окупації території України Російською Федерацією у депутатів Житомирської міськради відбулася 9 березня, під час сесії. Міський голова Сергій Сухомлин наголосив, що минулої сесії він закликав не голосувати за це звернення тому, що на території так званих ЛНР і ДНР були підприємства України. Однак депутати виявилися «послідовними» і вдруге не підтримали звернення.

У Житомирі 14 березня відбувся мітинг на підтримку блокади на кордоні з ОРДЛО. У кабінет до голови ОДА зайшли з півсотні місцевих активістів, аби почути позицію влади у ситуації з торговельною блокадою. Там же були присутні голова обласної ради Володимир Ширма та міський голова Сергій Сухомлин, яким активісти передали звернення.

«Я – за конструктивний діалог. Адже як ніхто розумію і сприймаю вашу позицію, бо і сам ще 12-14 років тому був на вашому місці – виходив на мирні акції. Сьогодні ви мене запитуєте як голову ОДА – я за чи проти блокади. То я відповім вам зворотнім запитанням: Донбас – це Україна чи ні?» – сказав Ігор Гундич.

Керівник області підкреслив, що Крим, Донецьк, Луганськ – є Україною. Навіть попри тимчасову окупацію, там живуть і працюють українці, там діють підприємства важкої промисловості, які сплачували податки до державного бюджету. І на повернення цих територій до нашої держави й досі сподіваються українці. Тому без демократичного діалогу у питаннях блокади ми по суті відхрещуємося від окупованих територій, даючи шанс агресору використати це потім проти нас.

Однак уже 15 березня Президент України Петро Порошенко на своїй офіційній сторінці у Facebook написав:

«Завдяки спільним зусиллям блокадників та терористів Україна втратила свої підприємства, і це, на жаль, створило абсолютно нову реальність».

А наступного дня, 16 березня, з’явився наступний запис:

«Українські підприємства на окупованій території залишались тими якорями, якими ця територія трималася України.

Це були єдині місця, де функціонувала українська національна валюта, де не платили податки до так званих бюджетів ЛДНР або до Російської Федерації, і в повному обсязі податки сплачувалися в Україну.

Підприємства з окупованих районів, які були зареєстровані в Україні, мали стати при реінтеграції базовими плацдармами при поверненні України на Донбас і поверненні Донбасу в Україну.

Політикани ж своїми безвідповідальними діями знищили “острівки України” на окупованому Донбасі».

При поточних цінах на світових ринках слід очікувати девальвації до 28-28,50 грн/дол до кінця року

Загалом навколо цього питання багато політики, однак як би там не було, воно не може не відбитися на пересічних громадянах. Чого чекати народу України від блокади – розповів керівник відділу по роботі з борговими інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко.

«Внаслідок блокади Донбасу Україна може втратити близько 2 млрд доларів валютної виручки.

Перш ніж говорити про те, як ця втрата позначиться на курсі гривні, потрібно пояснити кілька моментів.

По-перше, значна на перший погляд сума втрати валютної виручки становить всього 4-5% від загальної суми експорту України. З огляду на структуру експорту України, курс більшою мірою залежить від світових цін на сировину – руду, сталь, агропродукцію.

Наприклад, та ж руда зараз коштує 92 дол/за тону, при середній ціні в 2016 році 58 дол/тона. Аналогічно по сталі – 477 дол/тона, проти 370 дол/тона в минулому році.

Валютний курс в Україні значно більшою мірою залежить не від долі українських підприємств в ОРДЛО, а від світових цін на сировину. Не виключено, що останні знизяться, і це спричинить додатковий тиск на національну валюту.

По-друге, сума у 2 млрд доларів порахована «грубо» – шляхом підсумовування валютної виручки підприємств в ОРДЛО. Однак, зазвичай, в Україні при зниженні експорту знижується так само і імпорт, тому тиск на сальдо поточного рахунку буде меншим. Крім того, втрачені потужності можна частково компенсувати «за рахунок» інших українських підприємств.

Підсумовуючи вищесказане, звичайно, блокада створить тиск на курс гривні, і при поточних цінах на світових сировинних ринках, ймовірно, слід очікувати девальвації до 28-28,50 грн/дол до кінця 2017 року.

Однак, якщо в світі почнуть падати ціни на руду і сталь, це може обернутися вже набагато більшими проблемами для курсу, аніж блокада.

Спрогнозувати наслідки наразі вкрай складно».

Матеріал підготований у рамках співпраці з проектом «VoxConnector»

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.