У Житомирському музеї космонавтики можна потрапити у «зоряну» подорож. Фото

Окрім українців, частими гостями музею є й іноземні туристи.

Тут можна побачити унікальну колекцію зразків космічної техніки, обладнання для космонавтів, оснащення, документи, фотографії та сувеніри на космічну тематику. Дуже цікаву та захопливу екскурсію журналісту «20 хвилин» провела завідувач відділу «Космос» Лілія Кавун.

Старт космічної ери

Експозиція музею відкривається макетом першого радянського штучного супутника Землі, запуск якого ознаменував початок ери космосу для всього людства. У музеї представлений макет супутника у справжніх розмірах. Саме його було створено під керівництвом Сергія Корольова так само, як і ракету, яка його виводила на орбіту. Це була міжконтинентальна балістична ракета Р – 7. Вона була бойовою, але також призначалася й для несення термоядерного заряду. Врешті Р-7 і стала космічним носієм.

Також серед експонатів представлений справжній ракетний двигун I ступеня з двоступеневої ракети-носія «Космос». Такий двигун працював на рідкому пальному – гасі та азотній кислоті. Вони є найпотужнішими й починають працювати тоді, коли ракета лише стартує із Землі.

Той самий «Місяцехід» та унікальний космічний ґрунт

Одним з експонатів, де відвідувачі люблять фотографуватися, є місяцехід. У музеї знаходиться макет «Місяцехід – 2» в оригінальних розмірах. Загалом у Радянському Союзі на місячну поверхню було доставлено два місяцеходи, які були практично однакові. Але другий все ж був більш досконалий. За 5 місячних діб, що становить майже 5 земних місяців, місяцехід по Місяцю пройшов шлях у 37 кілометрів. Після цього зв'язок з ними обірвався, а техніка залишилася на поверхні Місяця.

Завжди викликає цікавість відвідувачів 9 міліграмів місячного ґрунту. У свій час, коли доставляли ґрунт на Землю, це викликало надзвичайний фурор і було науково-технічним досягненням мало не цілої епохи. Зараз же музей навіть має сертифікат його дійсності.

Перший політ Юрія Гагаріна в Космос на кораблі «Восток»

Друга частина музею присвячена польоту людини в Космос, де можна побачити досить велику кількість особистих польотних речей космонавтів, як радянських, так і сучасних.

Розповідь про пілотовану космонавтику починається з демонстрації макету в первинних розмірах спускного апарату перших радянських пілотованих космічних кораблів «Восток». Спускний апарат слугував кабіною для перших космонавтів, і саме ця частина корабля повертала космонавта на Землю.

Перші радянські пілотовані кораблі «Восток» були розраховані лише на одного космонавта. Всередині кабіни знаходилося велике крісло, де сидів космонавт, одягнений у скафандр.  Перед ним була приладна дошка з глобусом Землі, а зліва пульт керування агрегатом. Система забезпечення таких кораблів була розрахована на 10 діб перебування космонавта на борту, але перший політ Юрія Гагаріна тривав лише 1 годину 48 хвилин. За цей час він облетів нашу планету й успішно повернуся назад. Після Юрія Гагаріна на таких кораблях літали ще п’ятеро космонавтів. Однією з них була і перша жінка-космонавт Валентина Терешкова.

Найцінніший експонат музею – справжня капсула космічного корабля

Також особливу увагу відвідувачів завжди привертає і найцінніший експонат музею – справжня капсула космічного корабля «Союз – 27», конструкцією якого був передбачений політ одразу трьох космонавтів. Ця капсула побувала в космосі й повернула додому живими та здоровими двох астронавтів – Володимира Джанібекова та Георгія Гречка. На щастя, корабель збережений до сьогодні.

Що їдять на орбіті космонавти

Не оминають відвідувачі й стендів з їжею, якою харчувалися у космосі. Як виявилося, створення якісної, поживної їжі для космонавтів – справа надзвичайно відповідальна й складна. Раніше для космонавтів харчі пакували в алюмінієві туби, що нагадувало їжу для немовлят.  Сучасні ж підкорювачі Всесвіту беруть їжу у вигляді сублімованих продуктів, тобто герметично запакованих. Цікаво, що вони навіть мають можливість замовляти улюблені страви.

Мою ж увагу привернув посеред залу басейн з водою, в центрі якого лежала Біблія. Як розповіла Лілія Кавун, вода – це символ життя. І відкриваючи нову планету, люди, в першу чергу, починають шукати на ній воду. Якщо вона там є, то, можливо, там існує життя. Біблія – це символ мудрості, духовності, що має нагадати відвідувачам музею про те, що головне завдання людей – зберегти планету і все живе на ній.  

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.