Транспортні реформи у Житомирі: краще не стало, аби не було гірше

Ще ніколи початок літнього сезону у Житомирі не був таким сірим і паскудним. І причиною такого песимістичного настрою стало підвищення тарифів на проїзд у маршрутних автобусах, які до недавнього часу перевозили «левову» частину житомирян та гостей міста.

1.     Хочете нових тарифів – візьміть нових пільговиків

Про потребу підвищення тарифу, який вже майже два роки становив 3 гривні, у Житомирі активно заговорили ще у березні 2017-го року. Аргументи для обґрунтування такого підвищення були з давно випробуваного «набору»: підвищення ціни на паливо-мастильні матеріали, підвищення мінімальної зарплати для персоналу (тобто, для водіїв) і взагалі – підвищення на ВСЕ. Далі у міській раді взялися за обґрунтування величини вартості нового тарифу. Посипалися розрахунки, обстеження пасажиропотоків і скоро з’явилася нова «цифра» вартості проїзду у маршрутних таксі – 5 гривень. Дехто із перевізників рахував по «максимуму» і виходив на ще більші показники вартості нового тарифу. Називалися «цифри» у 5, 6 і навіть 8 гривень за проїзд одного пасажира. Звісно, громадськість міста із подивом і розпачем спостерігала за такими розмовами та «обґрунтуваннями» чергового підвищення вартості проїзду. Більшість житомирян, які уважно стежили за розвитком подій навколо «обговорення» та обґрунтування нових тарифів, все ж таки сподівалися на те, що члени житомирського міськвиконкому не наважаться підвищити вартість проїзду у маршрутних автобусах до 5 гривень. (Й до певного часу міськвиконком не наважувався підвищувати тарифи). Навіть «демонстрація» маршруток під стінами міської ради не змогла вплинути на першу спробу підвищення тарифу. Проте міський голова Сергій Сухомлин зробив все від нього залежне, аби вже наступна спроба ухвалити розміри нового тарифу вийшла успішною. І таки свого домігся: при мінімальній перевазі кількості голосів рішення виконкому про підвищення вартості тарифу на перевезення у «маршрутках» наприкінці травня 2017 року все ж таки було прийнято. При цьому мер Житомира аргументував свою позицію тим, що майбутні автобуси, які міська влада має закупити  восени 2017-го року, можуть успішно працювати на маршрутах у Житомирі лише за умови вартості проїзду у 5 гривень. Проте найбільш несподіваним фактором нинішнього підвищенням тарифу на маршрутних таксі стала так звана «додаткова угода», яку, згідно з рішенням міськвиконкому,  перевізники укладали із міською владою. Суть цієї угоди полягала у тому, що пільговий проїзд для пасажирів електротранспорту (17 категорій пільговиків) із 1 червня 2017-го року поширювався і на перевезення  пасажирів у «маршрутках» міста Житомира. Перевізники зустріли таку «додаткову угоду» без особливого ентузіазму, але бажання отримати новий, «п’ятигривневий» тариф, змусило їх піти на умови керівництва міста Житомира. Відтак, із 1 червня 2017-го року пасажири - пільговики, які до цього орієнтувалися  на міський електротранспорт, могли «пересісти» й у «маршрутки».

2. Чи порятують житомирських перевізників п’ять гривень?

Ось тут варто зазначити, що власники «маршруток» після підписання умов «додаткової угоди» почали ретельно рахувати та прогнозувати ті наслідки, які можуть мати нові правила перевезення пасажирів із 1 червня 2017-го року. Навіть прості розрахунки показували, що пільговики із початку літа неодмінно скористаються можливістю безоплатного проїзду не лише у трамваях та тролейбусах, але й у маршрутних таксі, де виручка від перевезення пасажирів, якщо і зросте, то не набагато. Вже на другий чи третій день дії нових тарифів (нові тарифи вступили «в силу» 2 червня 2017 року)  приватні перевізники переконалися у тому, що відчутних доходів від підвищення тарифу вони не отримують. Більше того, із кожним днем кількість пільгових категорій пасажирів, які користуються «маршрутками», лише зростає і зростатиме й надалі, бо чимало житомирян не одразу дізналися про те, що із 1 червня 2017-го у «маршрутках» діють такі ж самі пільги на проїзд, як і на електротранспорті.

За таких умов перші «ластівки» у рішеннях перевізників надійшли ще до 1-го червня. Наприклад, власник маршруту №40 одразу порахував наслідки своєї роботи за поширення пільгових умов для житомирян на автобусах-«маршрутках» і вирішив припинити свою діяльність. Аргументи у перевізника були простими і зрозумілими – маршрут не приноситиме прибутків і доцільності у ньому власник не бачить. Інші перевізники, які працюють із 2 червня в умовах нового тарифу, поки що до конкретних рішень та дій не вдавалися. Хоча зрозуміло, що підвищення вартості тарифу у «маршрутках» до 5-ти гривень поки що не позначилося на підвищенні грошової виручки від перевезень пасажирів. Пільговики ж тепер охоче користуються можливостями маршрутних таксі, а ті пасажири, які звикли рахувати кошти на проїзд, все частіше користуються послугами тролейбуса чи трамваю, де вартість проїзду залишилася незмінною – 2 гривні. Водночас варто врахувати, що скористатися можливостями міського електротранспорту у Житомирі сьогодні не так вже й легко та просто: трамваї і тролейбуси курсують на повну потугу лише у часи пікового навантаження, а потім їх чисельність на шляхах міста різко падає. Таким чином міська влада і керівництво Житомирського ТТУ прагнуть домогтися мінімальної збитковості у роботі міського електротранспорту, а те, що житомиряни потрапили у справді скрутне становище, сьогодні нікого особливо не обходить.

Що ж далі? Далі, як кажуть, буде. І схоже на те, що буде всього. По - перше, вже за кілька тижнів стане зрозумілим той економічний ефект, який перевізники отримали від запровадження нового тарифу із 1 червня 2017 року. Не треба бути визначним фахівцем у галузі міського транспорту, щоб вже сьогодні  сказати – збільшення грошової «виручки» після запровадження нового тарифу так і не станеться. Тобто, усі зусилля і намагання отримати певний зиск від підвищення вартості тарифу до 5-ти гривень для перевізників завершаться нічим. Тим паче, що компенсувати вартість перевезень пільговиків приватним перевізникам ніхто поки що не збирається. У Житомирі дедалі голосніше говорять про те, що пільговики відтепер користуються безоплатним проїздом у «маршрутках» коштом «платних» пасажирів, у тому числі – студентів та школярів, які мають платити за проїзд у маршрутках 2 гривні. Перевізники поки що активно розмірковують, як бути далі. Адже сьогодні стає зрозуміло, що запровадження нового тарифу для більшості перевізників стане халепою із плачевними наслідками. Дехто з перевізників сьогодні розуміє, що домагатися нового тарифу варто було б на дещо інших умовах. Наприклад, погоджуватися на підвищення вартості проїзду до 4-х гривень, але без запровадження умов так званої «додаткової угоди». Тобто – без масового «нашестя» пільговиків у маршрутний транспорт. Але ж у Житомирі не звикли до розрахунків, до консультацій із фахівцями, до прогнозів та передбачень. Сьогодні про це говорити не доводиться. А міську владу нинішня ситуація у міському транспорті, схоже, цілком задовольняє. У найбільшому виграші від підвищення тарифів опинилися пільговики, які сьогодні мають універсальні можливості безоплатного проїзду на всіх видах міського транспорту, а всі інші житомиряни… Зрештою, хто про них подумав?

3.     Поки тривають реформи, покращень чекати не варто

Міська влада, яка начебто вирішила питання із приватними перевізниками, має вирішити ще два завдання. Перше – треба завершувати розпочату ще торік «реформу» із впровадженням електронного квитка. Адже, згідно з обіцянками «транспортних» реформаторів, у Житомирі,  вже на початку літа у трамваях та тролейбусах мали діяти стаціонарно встановлені пристрої – валідатори, здатні самостійно (без присутності кондукторів) «обілечувати» пасажирів. Літо вже стартувало, а валідатори поки що працюють лише «в руках» кондукторів. Схоже, у влади щось не виходить із масовим запровадженням електронних карток, якими варто оснастити не лише «платних» пасажирів, але й пільговиків. Зрозуміло, що ті, хто  сьогодні платить за проїзд, будуть змушені купити пластикову картку, аби потім поповнювати її грошима для проїзду. А пільговики, звісно ж, сподіваються отримати подібні картки безкоштовно. Якщо порахувати їхню кількість (йдеться про десятки тисяч людей), то для міської казни подібний «подарунок» влетить у копієчку. Про те, що у колективі Житомирського ТТУ треба буде провести масові скорочення кондукторів, сьогодні вже й не говорять, бо влада вважає таку проблему суто технічною. Другим транспортним завданням для влади Житомира стане придбанням сорока сучасних автобусів, які мають покращити ситуацію із перевезенням пасажирів у місті. Із коштами на закупівлю міських автобусів начебто все вирішено, але як воно буде насправді – покаже життя. Ледь не щодня воно приносить нові проблеми, адже вже перші дні із новими тарифами на перевезення пасажирів у «маршрутках» подарували неприємні «сюрпризи». Наприклад «маршрутки», які перевозять пасажирів із приміських сіл, відмовляються безоплатно обслуговувати пільговиків, оскільки «додаткових угод» із Житомирською міськрадою їхні власники не укладали. Схоже, що надалі проблемних питань із перевезенням житомирян (а ще більше – гостей міста), не поменшає. Втім, люди, які вже звикли до експериментів та реформ у виконанні житомирської міської влади, користуються сьогодні старим і звичним правилом: «Аби не було гірше!». І підстави остерігатися наслідків започаткованих на транспорті змін у житомирян насправді є.

Микола Корзун

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.