Головні принципи закладені Великобританією у концепції «Нового локалізму», де акцент робиться на децентралізації і передачі влади громадянам, громадам та споживачам послуг. У Білій книзі «Сильні й процвітаючі громади» відзначалася необхідність надання більшої свободи громадам, щоб вони могли гнучко реагувати на місцеві потреби та вимоги. Однак заклики до активнішої участі на місцевому рівні протягом довгого часу не призводили до відчутних результатів через брак ресурсів, досвіду та практичних інструментів участі.

Починаючи з 1996 року, визнаний найкращою практикою під час Другої конференції ООН, бюджет участі для багатьох країн став основним механізмом партисипації. Базовими елементами бюджету участі визначили: обговорення бюджету; залучення представницьких органів влади на рівні міста чи району; повторюваність; проведення публічного консультування через зустрічі або форуми; наявність механізмів підзвітності; реальна можливість та бажання пересічних громадян долучатися.

Однією з перших в ЄС такий інструмент впровадили у Франції. Цьому передувало характерна для країни ідея про дистанціювання держави, яка відводилася панівна позиція, від громадянського суспільства. Участь громадян у міських громадах була передбачена програмою міської політики, що привела до значної різноманітності учасницьких практик, програм та законодавства, таких, як публічний запит та місцевий референдум.

Низький рівень явки на виборах на початку 2000-х років, призвело до прийняття закону, яким впроваджено ради районів у всіх містах, де проживають понад 80 тис. мешканців (близько 50 міст). Фонди району дають можливість громадянам встановити пріоритети та розпоряджатися незначними сумами – кількома сотнями чи тисячами євро. Результатом стала ефективніша робота місцевої адміністрації та встановлення діалогу між владою і громадянами.

У 1990-х роках в Німеччині з введенням в ужиток понять «ініціатива громадян» і «референдум», створили правові передумови для участі громадян і розпочали масштабну модернізацію місцевого самоврядування. Законодавство закріпило участь громадян у бюджетному процесі. Окрім мешканці і платники податків, в тому числі власники землі та виробники, можуть висловлювати заперечення проти проекту бюджету протягом 7 днів або 6 тижнів (залежить від статуту громади). Місцева рада повинна розглянути усі пропозиції до остаточного прийняття бюджетного плану на громадських слуханнях. Однак неможливість зобов’язати місцеву раду враховувати пропозиції громадян ускладнює можливість скористатися цим законодавчим механізмом на практиці.

Впершу бюджет участі в Німеччині впровадили у 1998 році в Менхвайлері (земля Баден-Вюртемберг). Незабаром ідею поширилася на всю країну. Нова концепція муніципалітету передбачала більші можливості громадяни щодо участі у вирішенні місцевих проблем. Завдяки цьому підвищилася задоволеність громадян послугами, що надаються органами місцевого самоврядування, і активніша їх участь у прийнятті рішень. Досягнута економія місцевих бюджетів на фоні покращення якості надання місцевих послуг.

Слабкість громадянського суспільства в країнах Центрально-Східної Європи перетворив бюджет участі в інструмент розвитку громадянського суспільства. Першим містом Польщі, де запровадили окремі складові бюджету участі, став Полоцьк. Повноцінний бюджет участі з’явився в 2011 році у Сопоті. Наразі понад 100 міст використовують цей інструмент. Популярність такої моделі взаємодії між громадянами та органами публічної влади обумовлена позитивними його наслідками для громад. Формування консультативної моделі бюджету участі у Польщі зумовлене насамперед системою місцевого самоврядування та законодавчою базою. Таким чином створюється більше можливостей для участі різноманітних громадських об’єднань та організацій, а не пересічних громадян, що зводить бюджет участі до конкурсу грантів.

Саме таку форму бюджету участі розпочали переймати українські міста. Одним з перших міст, де впровадили польський досвід взаємодії громадськості та влади є Житомир.  Частина коштів бюджету Житомирська міська рада щорічно направляє на реалізацію локальних ініціатив та проектів, підтриманих в ході відкритого громадського голосування.

- Бюджет участі це шанс зробити свій внесок у розвиток Житомира. Автори подають ідею та її технічне обґрунтування, а реалізовує її міська влада за бюджетні кошти. Головне, щоб ініціативу підтримала громада міста, - розповідає координатор бюджету участі Житомирської міськради Олена Головко.

У Житомирі бюджет участі запроваджений з березня 2016 року. Для його запуску депутати прийняли спеціальне Положення про бюджет участі. Для практичного впровадження та залучення мешканців та громадських активістів  в місті регулярно відбуваються навчальні семінари. Один з них відбувся нещодавно в приміщенні інформаційного центру інтегрованого розвитку Житомира.

Мета тренінгу полягала у визначенні викликів та проблем участі мешканців в бюджетному процесі міста. Для двох десятків учасниць та учасників для ефективної громадської участі в місцевому бюджетуванні для Житомира слід  
передбачити відповідальність за кінцевий результат та важелі впливу за громадянами. Для уникнення низької якості реалізації проектів необхідно підвищити рівень інклюзії громади та враховувати думки громади, реалізовуючи замість одного загальноміського проекту проекти для кожного мікрорайону.

- Було приємно прийняти участь у тренінгу. Завжди знаходиш якісь нові можливості для вирішення питань з такими як бюджет і громада. Нові знайомства, досвід інших та можливість поділитись своїми знаннями, - зазаначила одна з учасниць, голова ОСББ «Березівський-6» Наталія Ожегова.

В підсумку посадовці та громадськість прийшла до спільного висновку, що  механізм голосування за проекти в Житомирській міській об’єднаній територіальній громаді за проекти бюджету участі  членами громади має відбуватися як в електронному вигляді, так і в Прозорих офісах. Роль місця та участі депутатів в процесі голосування за проекти бюджету участі має виключати потенційний та реальний конфлікт інтересів.

Постійне поширення інформації дозволить здолати низький рівень освіченості та брак знань в бюджетному процесі. Все це відбуватиметься через широкі канали комунікації - доступні та оперативні інструменти інформування громади з постійним та оперативним долученням всіх сторін до формування стратегії міста.