Ще одна сесія, коли «крайніми» стають житомиряни…

Невідомо, чи пам’ятали депутати про той «екватор» у своїй роботі на благо громади міста, чи вже й забули про свої обіцянки, наміри та плани. Загалом, дворічний досвід роботи нинішньої каденції Житомирської міської ради продемонстрував багато особливостей та тенденцій, яких раніше в історії житомирського місцевого самоврядування просто не було. Ну, хто міг сказати ще десять чи п’ять років тому, що сесії Житомирської міськради колись будуть розпочинатися із присутності у сесійній залі сотень житомирян, а у самому приміщенні мерії на початку сесії знадобиться ще й півсотні працівників поліції?

І цього разу, 9 листопада 2017 року, у сесійній залі знову повно людей із транспарантами і лозунгами, серед яких особливо активно почуваються люди у військовій формі. Саме ветерани АТО і розпочали 28-у сесію Житомирської міської ради черговими  вимогами до міського голови щодо вирішення так званої «земельно-квартирної» проблеми. Вже традиційно у залі було гамірно, а розмови між мером Житомира та «атошниками» проходили на підвищених тонах. У такій ситуації важко було добрати, чого саме хочуть ветерани АТО, бо лише невелика частина залу розуміла, що йдеться про конфлікт навколо ділянки під забудову житлового будинку. Виявляється, що хлопці із АТО, отримавши обіцянку, а потім і рішення міської ради про виділення майданчика під забудову, з’ясували деякі раніше невідомі обставини. Будмайданчик, де у майбутньому мали знаходитись квартири для «атошників», знаходився на Богунії і мав чимало суттєвих недоліків, які взагалі ставили під сумнів можливість будівництва на ньому багатоповерхівки. Теплотраса, лінії електромереж значно ускладнювали використання майданчика для «атошників» під забудову. Водночас набагато кращі ділянки під будівельні майданчики отримали фірми із інших міст, які приїхали до Житомира будувати житло, а якщо точніше – заробляти гроші. Тому найперша вимога, яку висловили ветерани АТО у сесійній залі Житомирської міської ради, стосувалася заміни будівельного майданчика із Богунії на інший мікрорайон Житомира. Все це, нагадаємо, відбувалося у нервовій, іноді надмірно брутальній обстановці криків і звинувачень. Їх вдалося трохи вгамувати упродовж перерви, яку мер Житомира Сергій Сухомлин оголосив, щоб з’ясувати стосунки із ветеранами-«атошниками». Наскільки це вдалося міському голові, сказати точно не можна, проте одразу після перерви сесія розпочала свою роботу у звичному режимі. Хоча, мітинг у сесійній залі ще далеко не завершився, бо на сесію прийшла потужна делегація мешканців мікрорайону «бумажки», які висловили невдоволення  забрудненням свого мікрорайону з боку паперово-картонного комбінату. Ситуація ускладнюється тим, що підприємство, звідкіля поширюється чад і дим, розташоване на території Житомирського району, а тому під вплив міської влади Житомира наче й не підпадає. Але у такій ситуації постраждалими виявляються усе ж таки житомиряни, і тому міський голова запропонував мітингарям прийти наступного дня, аби вирішити існуючу проблему у «робочому» варіанті. Хтозна, наскільки мер Житомира сам вірив у свої слова, але головного у такій ситуації він усе ж таки досяг – сесія продовжила свою роботу у більш спокійному ритмі.

Варто зауважити, що депутати доволі швидко, без звичних дискусій та суперечок, прийняли майже усі запропоновані напередодні проекти рішень. Чогось драматичного чи надзвичайного на сесії не сталося, а інтрига стосовно кадрових змін у середовищі «замів» Сергія Сухомлина (яка упродовж кількох тижнів обговорювалася серед житомирян), завершилася лише відставкою одного із заступників мера Житомира – Олександра Фещенка. Іншого «зама», Дмитра Ткачука, який опікується роботою громадського транспорту міста та його дорожнім господарством, залишили на роботі. Серед причин, якими пояснювали «збереження» Дмитра Ткачука у кабінеті заступника мера, найважливішою вважається відсутність повноцінного кандидата, який розуміє напрям та стратегію розпочатого Ткачуком «реформаторського курсу». Іншими словами, у депутатському середовищі  вирішили, що Дмитро Ткачук має завершити те, що розпочав. Хоча, знову ж таки, коли у Житомирі завершаться розпочаті на транспорті реформи, ніхто так і не розповів. Наскільки швидко тролейбуси, трамваї, а потім ще й «маршрутки» будуть обладнані валідаторами для оплати за проїзд без присутності кондукторів, сьогодні ніхто не каже. Найоптимістичніший варіант – до кінця 2017-го року, проте у Житомирі ще жодного разу за часів нинішньої міської влади оптимістичний варіант (чи план) керівників міста ще не спрацьовував. Навпаки, у 2017-му році із кожним днем ситуація в Житомирі стає гіршою і песимістичнішою. Сьогодні виявилося, що до кінця року усі проекти розвитку (утеплення шкіл, дитсадочків, ремонт доріг тощо) у Житомирі будуть призупинені, бо коштів на це вже не залишилося. Однією з причин такої ситуації стало безупинне нарощування планів, проектів і завдань, які мали фінансуватися із так званого «бюджету розвитку» міста. Виявилося, що, починаючи із літа 2017-го року, депутати міськради приймали рішення про виділення коштів на відновлення, модернізацію чи ремонти міського господарства, однак реальних грошей під такі рішення у міському бюджеті немає. В принципі, їх і не могло бути, адже ледь не на кожній сесії із міського бюджету Житомира доводиться «діставати» мільйони гривень на те, щоб «погасити» зобов’язання держави. Із державного бюджету до Житомира, на потреби ЖТТУ, вже котрий рік НЕ НАДХОДЯТЬ кошти для компенсації підприємству безоплатного перевезення пільгових пасажирів. Держава, проголосивши пільги, забезпечити їх не може чи не хоче, а тому підтримувати ЖТТУ «на плаву» змушений міський бюджет. Така ж ситуація виникла із зарплатою для працівників бюджетних установ (медиків), які у вересні цього року також не отримали коштів із центрального бюджету країни.

Під час сесії у депутатів з’явилася можливість певним чином «підлатати» можливості міського бюджету у ході розгляду питання про продаж 24,6 га землі, яка знаходиться на південно-східній околиці міста у районі недобудованих очисних споруд. Напередодні сесії звучали обгрунтовані пропозиції продати шматок землі для інвестора за суму, яка коливалася від 35-ти до 40 мільйонів гривень. Тим паче, що і сам мер Житомира Сергій Сухомлин раніше обіцяв продати 24 гектари якраз за 40 мільйонів гривень. Але під час сесії сталося диво. Спочатку депутати вирішили встановити стартову ціну продажу землі із аукціону і зупинилися на 35-ти мільйонах гривень. Однак вже під «завісу» сесії депутати фракції БПП вирішили «скосити» 10 мільйонів для майбутнього покупця. Чим пояснити таку щедрість міської ради в умовах, коли бюджет міста весь у «дірках» і потребує коштів? Керівники міста кажуть, що краще отримати «хоча б 25 млн грн», ніж отримати ситуацію, коли ділянку землі взагалі ніхто не купить. Але ж землю таки куплять! Тим більше, що вже й покупець відомий. Проте хтось у міськраді зацікавлений у тому, щоб інвестор заплатив за 24 гектари міської землі якомога скромнішу суму. Із такими підходами бюджет міста ніколи повним і багатим не стане. І можливо тому одразу після сесії Житомирської міської ради стало відомо, що директор департаменту фінансів Сергій Гаращук написав заяву про звільнення. Якщо це справді так – то з фінансами у Житомира є великі проблеми. А це значить, що проблеми будуть у житомирян. Куди більші, ніж теперішні. Хоча, куди вже далі?

Микола Корзун

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.