Психоневрологічні інтернати: коли побачимо порядок?

І хоча засоби масової інформації дуже скромно зачепили цю тему під час розповіді про хід сесії Житомирської обласної ради від 7 березня 2018 року, наша газета попереджала, що «історія із інтернатами» так просто і так цинічно не завершиться.

Депутати не змогли чи не захотіли?

Насправді усім депутатам Житомирської ради було зрозуміло, що під час розгляду питання про призначення колишнього майора міліції директором психоневрологічного інтернату на сесії обласної ради 7 березня 2018 року було вчинене порушення регламенту. Ну невже для цього треба було мати юридичну освіту, щоб зрозуміти, що двічі питання на розгляд сесії ставиться лише у разі крайньої потреби, або ж нагальної необхідності. Скажімо, якщо хтось дуже впливовий (або з великими грошима чи зв’язками) хоче отримати потрібний результат, тоді – так, тоді, виходить, можна. Щоб аж занадто присоромити керівника Житомирської облради щодо таких негарних випадків, то й рука не піднімається про це написати, бо ж у Верховній Раді України її спікер Андрій Парубій ще й не таке витворяє із регламентом.

Але порушення під час сесії обласної ради було. Депутати чудово розуміли, хто «замовляв музику» для проштовхування рішення про призначення директора психоневрологічного інтернату. Тим паче, що профільна депутатська комісія напередодні сесії не дала згоди на таке призначення.

Втім, вже за місяць після подій на сесії Житомирської обласної ради тема психоневрологічних інтернатів пролунала у матеріалах Житомирської обласної прокуратури. Звісно, прокуратура відреагувала на звернення чи «рекомендації» Генеральної прокуратури України, куди інформація про ситуацію в Радомишлі надійшла одразу після завершення подій у сесійній залі Житомирської обласної ради. Чи то ситуація у Радомишльському інтернаті була аж занадто «живописною» на предмет цілого ряду недоліків, чи то прокуратура Житомирщини насправді забажала отримати картинку у масштабах всієї галузі у Житомирській області, перевірка була проведена, і вона продемонструвала не вельми привабливу картину стану справ в установах, у яких перебуває майже 2,3 тисячі одиноких непрацездатних громадян і людей з інвалідністю. Насправді недоліків і порушень прокуратурою було знайдено достатньо багато. А тому реагувати на те, чому у психоневрологічних інтернатах, геріатричних пансіонатах Житомирщини існують проблеми із санітарною чистотою, чому люди, які змушені доживати віку, або ті, яких життя змусило потрапити до інтернатів, потерпають навіть від нестачі питної води, пояснювати комусь таки доведеться.

Насправді, питання про ситуацію щодо умов життя, стосовно обслуговування та лікування пацієнтів психоневрологічних установ назрівало давно. Адже не секрет, що критичні сигнали щодо використання пацієнтів для виконання сільськогосподарських та інших робіт по господарству лунали й раніше. У тому ж таки Радомишлі ще у 2016-му році обласна організація партії «Солідарність» встановила достеменні факти використання праці пацієнтів психоневрологічного інтернату на присадибній ділянці директора установи. Звісно, директора (до того ж колишнього керівника районної організації Партії регіонів) за такі провини було знято з роботи, але новий директор, який, щоправда, перебував у стані виконуючого обов’язки, продовжив сумні традиції свого попередника. Очевидно, саме тому члени постійної комісії, що опікується охороною здоров’я, соціальним захистом населення та справами ветеранів у Житомирській обласній раді, й не погоджувалися призначати таку собі Світлану Охотенко директоркою Радомишльського психоневрологічного інтернату. Але сесія, хоча і з другої спроби, але призначила колишнього майора міліції і колишню заступницю мера Радомишля на дуже відповідальну посаду.

До прокурорських зауважень варто додати запитання від громади!

Ось тут і постає найперше, найцікавіше і найболючіше питання на тему «про інтернати». Кого призначити директором такої важливої установи? Яким має бути контроль з боку державної влади та громадськості, аби факти про порушення і начебто знущання над людьми у подібних установах були хоча б поодинокими? Як правило, керівників психоневрологічних інтернатів, геріатричних пансіонатів підбирали (і досі так роблять) за невідомою методикою, з якої не можна було зрозуміти, яку фахову спеціальність чи підготовку  повинен мати кандидат на таку посаду. Навіть у 2014-2015 роках, коли відчувався спалах посиленої уваги громадськості до призначення на посади керівників установ обласного рівня, керівники психоневрологічних інтернатів опинилися «в тіні» такої важливої проблеми. Сьогодні громадськість Житомирщини, схоже, вже втомилася від активної участі у призначеннях таких керівників, а тому уся відповідальність покладається на депутатський корпус Житомирської обласної ради.

Хоча логічно і доречно було б запитати про те, а якою буде реакція на матеріали, поширені на початку квітня 2018 року прокуратурою Житомирської області щодо порушень та зловживань у психоневрологічних інтернатах та геріатричних установах Житомирщини, з боку обласної організації профспілки працівників соціальної сфери. Адже саме профспілки мали бути першими, хто сповіщав, хто сигналізував, хто попереджав про негаразди та порушення у роботі відповідних установ. Сьогодні прокуратура Житомирської області направила інформаційні листи стосовно результатів перевірок майже півтора десятків геріатричних та психоневрологічних закладів Житомирщини на адресу Житомирської обласної ради, а також – Житомирської ОДА. Отож і голові обласної ради, а особливо – губернатору Житомирщини доведеться таки відреагувати на «гарячу» тему, яка начебто несподівано вигулькнула у житті області. Зрештою, було б цікаво побачити, почути та відчути реакцію з вищезазначеної проблеми певних політичних сил, які мають представництво в обласному парламенті. Адже зміни у керівництві психоневрологічних закладів, геріатричних установ нерідко співпадають із приходом до влади певних партій, груп впливу і т. ін. Тоді раптом виявляється, що попередні керівники працювали не так, у їх діях знаходять порушення, і відбуваються відповідні кадрові заміни. Між тим, ситуація на краще в інтернатах та пансіонатах не змінюється. Антисанітарія, побутові негаразди не зникають, випадки «нецільового використання» пацієнтів у якості робочої сили продовжують мати місце, а про лікарський супровід мешканців інтернатів говорити вже й не доводиться. Нинішня ситуація, коли прокуратура Житомирської області вказала на недоліки, коли існують порушені кримінальні справи, а громадськість, попри очевидну післяреволюційну втому, не перестає нагадувати владі про недоліки та негаразди у середовищі важливих установ, покликаних забезпечити хоча б спокійне та безпечне життя знедолених людей, треба негайно братися за наведення порядку. Так, психоневрологічні інтернати та геріатричні пансіонати – це не дороги, якими користуються щодня мільйони водіїв, пасажирів, гостей чи туристів. Тим не менше, держава витрачає на фінансування закладів соціального типу потужні фінансові ресурси, а належного контролю за цим так і не налагоджено. При цьому змінюються губернатори, керівники відомчого департаменту, обираються нові й нові депутати, а ситуація суттєво не покращується. Ба, більше – сьогодні вже йдеться про те, щоб вона не ставала гіршою. Нестерпною для пацієнтів та клієнтів інтернатів, принизливою для суспільства, яке мовчки мириться із ганебством, бо вже звикло до нього.

Безумовно, увага щодо порушених у матеріалах прокуратури Житомирської області проблем і негараздів у роботі психоневрологічних інтернатах Житомирщини і надалі не послабиться. Тему вже зараз можна визначити як знакову, як «гарячу» і актуальну. Проте неважко здогадатися, що варіантів для вирішення проблематики життя інтернатів існує як завгодно багато. Причому достатньо швидких, ефективних та дієвих. Для цього достатньо було б бажання, наявності елементарної совісті та порядності, хоча за нинішніх умов треба нагадати і про так звану політичну волю. Без неї також – толку не буде!

Микола Корзун

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.