З Олегом Антоновичем журналіст "20 хвилин" зустрілася біля телецентру, де депутат міської ради спілкувався з журналістами. Ми поїхали в дім для інвалідів, якому депутат допомагає фінансово. Після гарного репортажу зустріч продовжили у кафе «Смачна зупинка» за чашечкою ароматного чаю. Оптиміст та відкритий у спілкуванні, пишається батьком та любить свого собаку.
Я люблю допомагати іншим і отримую від цього задоволення. Тому я й став депутатом міської ради, щоб моє бажання допомагати було цілеспрямованим. Адже це обов'язок депутата, бо ти обраний людьми і повинен про них дбати.
Коли я почав зустрічатися з виборцями, які приходили до мене зі своїми проблемами, я змінив своє ставлення до життя. Зрозумів, що не можна дбати тільки про себе та свою родину. Ти повинен в міру своїх можливостей дбати про інших.
Виборці найчастіше звертаються з питаннями матеріальної допомоги. Вже 3 роки я фінансово підтримую притулок для інвалідів. Але я не хизуююся цим, це просто мій обов`язок допомагати тим, хто цього потребує. Коли ти робиш добру справу – ти про неї довго пам`ятеш. А якщо це щодня – то важко й згадати, скільки хорошого вже зробив.
Люди помилково вважають, що депутати дуже багаті люди і ми можемо вирішувати глобальні проблеми міста. Мало хто знає, що депутати міської ради не отримують зарплату. Ми за власним бажанням та власними силами допомагаємо.
Для покращення життя житомирян я ставлю собі за ціль активно брати участь у земельних комісіях та розібратися з тими питаннями, які надходять від виборців.
Я не впливаю ні на міську, ні на обласну владу. Як депутат я можу спростити вирішення тієї чи іншої проблеми. Якби кожен працював на своєму місті, то було б менше проблем.
Те, що зараз відбувається в країні, піде на користь нашій державі.
Бажаю зважено вирішувати і працювали над собою.
Протягом останніх 5 років я займаюся моржуванням. Бігаю кроси, ходжу в тренажерний зал. 70% мого вільного часу займає спорт.
Люблю з родиною виїхати на природу. Ми їздимо постійно в Шаян, Закарпаття. Там дуже смачна вода та свіже повітря.
Я люблю читати історичні книги. В дитинстві зачитувався Джеком Лондоном. На його книгах я виріс та сформувався. Люблю перечитувати книги наших екс-президентів. Молоді порадив би перечитувати історію України.
Мій батько для мене авторитет та приклад для наслідування. Завжди коли щось роблю, думаю, як би він в цій ситуації зробив. Мені частіше потрібно було радитися зі своїм батьком. Тоді б у мене було менше ворогів та проблем.
Життєвий досвід не можливо купити ні за які гроші.
Пишаюсь тим, що живу у Житомирі, що тут працюю, роблю хороше для людей.
Я живу роботою, там моє улюблене місце. Люблю поспілкуватися з простими людьми, які справжні. У них є чому повчитися.
Щастя - це коли прокидаєшся з посмішкою. Коли при спілкуванні з людьми не відвертаєш очей, коли ти хочеш допомогти і це тобі вдається. Ось це справжнє щастя.
Я мрію бути незалежним та вільним як фінансово, так і політично. Бути вільним від проблем. Мрію мандрувати, знаходити цікаві куточки землі, дізнаватися про традиції та культури інших людей.
Мій життєвий принцип – ні кроку назад, ні кроку на місці, а тільки вперед і тільки всі разом.
Житомирянам бажаю терпіння, бо дуже важкі зараз умови для життя. Не будьте осторонь того, що зараз відбувається в державі.
№ 40 від 23 жовтня 2024
Читати номер
делф