Минулого тижня головною новиною в нашій державі була ситуація, що сталася у прифронтовій Авдіївці. Місто залишилося без тепла, води та електропостачання. Уся держава намагалася допомогти постраждалим людям, збираючи та відправляючи тонни «гуманітарки» до міста, де наразі проживає близько 10 тисяч людей.
Українці завжди відгукуються та допомагають. Це те, чого немає в інших націях. Але виникає кілька запитань.
Чому усі чиновники різних рівнів показово, як за сценарієм, давали розпорядження збирати та везти гуманітарну? Можливо для того, щоб відволікти увагу від неготовності держави допомогти людям?
Чому держава знову виявилася безпорадною та не готовою до подібної ситуації? Адже державне управління – це не виступи політиків на телебаченні, а конкретні та результативні дії. Де резерви та стратегічні запаси на випадок такої ситуації? Хочеться нагадати, що ми – країна, яка вже третій рік перебуває у стані війни, хоча це і називають АТО. Й подібне може повторитися в будь-якій точці нашої держави, і що тоді?
Це ж не перший випадок, усі пам’ятають Алчевськ 2006 року. Коли це місто залишилося без тепла, води та електроенергії. Які висновки тоді було зроблено? У бізнесі, якщо стаються якісь надзвичайні події, детально розбирається та аналізується ситуація та розробляються процедури, щоб в подальшому мати готовий план дій та заходів задля уникнення таких подій у майбутньому. Вочевидь, жодних висновків та уроків зроблено не було.
Ситуація зі сміттям у Львові є ще одним прикладом безпорадності державної «машини». Якщо завтра в місті-мільйоннику станеться подібна ситуація і сотні тон сміття не буде куди вивозити, чи буде у нас «план Б»? Відповідь очевидна. Постає запитання: на що витрачаються податки, які ми сплачуємо державі?
№ 15 від 17 квітня 2024
Читати номер