Як зробити опалення в будинку: види систем і вибір оптимальної схеми розведення

З одного боку, це недолік, тому що власникам доводиться самостійно вирішувати завдання проектування і монтажу систем. З іншого – істотна перевага, оскільки будинок не залежить від постачальників тепла.

Коли почнеться опалювальний сезон, вирішують тільки господарі. Їм не доводиться мерзнути в міжсезоння або переплачувати за неякісні послуги. Опалення котеджу має бути економічним, безпечним і зручним в експлуатації. Як це реалізувати?

Яке опалення в будинку найвигідніше

Якщо є можливість підключитися до газової магістралі, це ідеальний варіант. Водяне опалення в котеджі від газового котла було і залишається найвигіднішим. Як опалювальні прилади найкраще використовувати радіатори.

Альтернатива традиційним батареям — водяна тепла підлога. Однак у регіонах із суворим кліматом одного тільки підлогового обігріву буде недостатньо. Можна вибрати комбінований варіант: радіатори та тепла підлога. При відсутності газу доводиться вибирати, яке джерело енергії обійдеться найдешевше. Це може бути електрика, тверде або рідке паливо. При розрахунках орієнтуються на площу, кількість поверхів у будинку. Також важливі тип будівельних матеріалів, особливості теплоізоляції.

Для комфортного проживання необхідно подбати про гаряче водопостачання. Найчастіше має сенс підключити двоконтурний котел, який забезпечить одночасно обігрів і потрібний обсяг гарячої води.

Плюси і мінуси теплоносіїв різних видів

Залежно від теплоносія обігрів може бути водяним, повітряним, електричним. Деякі котеджі опалюють за допомогою відкритого полум’я — камінів або печей. Кожен з типів теплоносіїв має свої переваги і недоліки:

Водяні системи складаються з котла, труб і радіаторів. Холодний теплоносій нагрівається в казані, потім по трубах надходить у радіатори, де віддає тепло навколишньому повітрю. Захолола вода подається в котел, і цикл повторюється знову.

Якщо система скомбінована з теплою підлогою, то з радіаторів теплоносій надходить у другій контур і лише потім повертається до нагрівального приладу. Сам котел може працювати на газу, електриці, твердому або рідкому паливі.

Принцип роботи повітряної системи простий: холодне повітря надходить у теплогенератор, звідки по воздуховодах подається в кімнати котеджу. Теплі потоки витісняють холодні, які теж надходять у теплогенератор, і цикл повторюється.

Режим циркуляції повітря може бути природним і примусовим. У першому випадку робота опалення в котеджі порушується, якщо відкриті вікна або двері. А в другому доводиться задіяти електровентилятори.

Для обігріву котеджу можна використовувати конвектори, обігрівачі або електричну теплу підлогу будь-якого типу (кабельна, карбонова і т.д.). Такі системи найпростіше обслуговувати, оскільки вони зазвичай повністю автоматизовані.

Електричний обігрів котеджу обійдеться набагато дорожче інших видів опалення. Ще один мінус: при аварії будинок може залишитися без електроенергії та опалення одночасно.

Піч або камін може бути непоганим варіантом для приміщення маленької площі, але він навряд чи підійде для будинку з кількох кімнат. До того ж доведеться відмовитися від думки організувати зручну систему ГВП.

На чому все-таки зупинити вибір

Більшість власників будинків облаштовують водяні системи, але це зовсім не означає, що інші варіанти неможливі. Якщо в проекті закладено повітряне опалення в будинку, воно може виявитися набагато більш вигідним, особливо якщо теплогенератор буде працювати на газу або у власника є можливість дешево купувати дизельне паливо.

Для зручності монтажу повітряної системи збільшують висоту стель у приміщеннях. Це дозволяє правильно розташувати і замаскувати повітроводи. Будуть потрібні і деякі інші зміни, проте всі турботи і витрати окупаються, якщо складений вдалий проект, а сама система грамотно змонтована.

Електричні прилади — найбільш невдалий вибір, якщо з їх допомогою планується облаштувати основну систему опалення в котеджі, зате в якості додаткової або альтернативної вони цілком можуть бути використані. Якщо електроприлади включаються тільки в сильні морози або тимчасово замінюють водяну або повітряну систему в разі аварії, це цілком прийнятний варіант.

Паливо: розглядаємо варіанти енергоносіїв

Безглуздо обговорювати питання оптимального енергоносія, якщо є можливість провести газ. Суми щомісячних рахунків будуть залежати від вартості палива, тому газові системи поза конкуренцією. Якщо ж газу немає, то вибір зводиться до твердого палива (дрова, вугілля, пелети, брикети) та рідкого (дизельне паливо).

Завбачливі господарі нерідко купують котли, розраховані на два види енергоносіїв: газоподібний і твердий. Це має сенс, якщо є ризик істотного зростання ціни на газ або потрібен запасний варіант на випадок непередбачених обставин. Перехід з одного типу енергоносія на інший здійснюється за допомогою невеликого переобладнання котла.

Плашка

Зверніть увагу! Фахівці вважають, що без особливої потреби комбіновані котли брати не варто, тому що вони менш надійні.

Який опалювальний котел краще поставити

Котел вибирають в залежності від доступного палива. Кількість варіантів обмежена:

• Газові. Сучасні котли на газу оснащені надійною автоматикою. Вони безпечні і зручні в експлуатації. Профілактичні огляди необхідно проводити після закінчення опалювального сезону і / або перед початком нового.

• Електричні. Обігрів за допомогою електрокотла повністю автоматизований. Деякі моделі можна програмувати на перехід у потрібний режим по годинах.

• Рідкопаливні. Котли, що працюють на дизельному паливі, теж забезпечені системами автоматичного контролю. Це зручно, тому що не доводиться постійно стежити за їх роботою.

• Твердопаливні. Дрова і вугілля — найвигідніші енергоносії після газу, однак такі котли незручні в експлуатації. Власникам будинків потрібно контролювати кількість палива. Є моделі з автоматичною подачею дров, але вони дуже дорогі і далеко не всім по кишені.

Схеми реалізації водяного опалення будинку

Циркуляція води в системі опалення може бути природною і примусовою. У першому випадку вода рухається самопливом, а в другому її подача до радіаторів здійснюється за допомогою циркуляційного насоса. Є котли із вбудованими насосами. Вони набагато зручніші, але вартість таких моделей вище, ніж без додаткового обладнання.

Природна циркуляція можлива завдяки тому, що тепла і холодна вода має різну щільність, а саму систему монтують під ухилом у 3-5 градусів. Опалення з природною циркуляцією енергонезалежне, а його схема проста. Це відмінний варіант для обігріву маленького котеджу. Однак якщо опалювальний контур має загальну довжину понад 30 м, реалізувати таку схему не вийде через занадто низький тиск у системі.

Для циркуляції теплоносія в примусовому режимі необов’язково облаштовувати ухил. Завдання перекачування води лягає на насос. Це очевидний плюс. Але є і мінуси. При відключенні електроенергії циркуляційний насос припинить роботу, а будинок почне остигати. Є два варіанти вирішення проблеми: придбання аварійного генератора і монтаж системи, яка може працювати в обох режимах.

Варіант № 1: однотрубне розведення

Схема однотрубного розведення вигідна з точки зору витрат на матеріали і монтаж, але недоліків у неї куди більше, ніж переваг. Однотрубну систему варто вибрати, якщо власник приватного будинку обмежений у коштах. Якщо ж бюджет дозволяє реалізувати двотрубну схему, краще зупинитися на ній. Втім, думки фахівців з цього питання розходяться.

Поступаючи від котла, вода послідовно проходить через всі радіатори. Найближчий опалювальний прилад прогрівається максимально, а кожний наступний все менше. Нерівномірний розподіл теплової енергії призводить до того, що в одних кімнатах може бути занадто гаряче, а в інших холодно.

Вирішити проблему можна за допомогою т.зв. «ленінградської» схеми. Вона передбачає установку запірних кранів і байпасів на радіатори. Відключивши один опалювальний прилад, власник будинку може домогтися кращого прогріву іншого. Завдяки обхідній трубі рух теплоносія не припиняється.

Варіант № 2: двотрубна система

Кожен радіатор двотрубної системи підключається до двох труб: прямого і зворотного напрямку. Завдяки цьому батареї прогріваються приблизно однаково в усіх кімнатах будинку. Якщо потрібно домогтися різного теплового режиму у приміщеннях, температуру приладів можна регулювати незалежно один від одного.

Як розрахувати систему опалення?

В ідеальному варіанті такі розрахунки повинні робити професіонали, які здатні розрахувати витрати теплоенергії й визначити рівень тепловтрат.

Якщо ж ви вирішили здійснити розрахунок самостійно, то потрібно пам’ятати про наступні норми:

• Норма споживання теплоенергії в будинках, що мають середню теплоізоляцію, рівна приблизно 41 Вт/м3. Для того, щоб розрахувати необхідну потужність котла, необхідно всього лише помножити обсяг будинку на дане значення.

• Щоб устаткування працювало довго й не давало збоїв, необхідно додати до отриманої цифри ще 20%. Подібний захід дозволить не допустити довгої роботи котла на межі його потужності, що зі свого боку продовжить його життя.

• Розрахунки радіаторів проводяться за такою ж схемою.

Ніхто не буде сперечатися з тим, що необхідно поступово переходити на сучасні технології, які дозволять і заощадити значні кошти, й зберегти здоров’я.