Це – все ж таки феномен! Або ще раз про будинок, де народжуються таланти
Важко вичерпно написати чи розлого розповісти про роботу, навчальну діяльність Романівського будинку дитячої творчості.
Наміри і бажання дізнатися чи певним чином розпізнати секрети та рецепти творчих робіт вихованців Романівського будинку дитячої творчості виникають не просто так, на це існує багато причин. І найперша з них полягає у тому, що вихованці та педагоги цієї, давно відомої, авторитетної і популярної у Романові, позашкільної дитячої установи весь час зі стабільною періодичністю нагадують про себе перемогами і званнями, дипломами і відзнаками лауреатів конкурсів, виставок, фестивалів і т. п. Причому кожен новий рік додає у скарбничку здобутків і успіхів вихованців Будинку дитячої творчості все нових і нових висот. Воно й справді так: тих творчих, евристичних робіт, які сміливо можна називати мистецькими шедеврами, створеними неймовірними спалахами дитячої уяви та фантазії, у запасниках Будинку дитячої творчості так багато, що варто було б подумати про створення справжнього каталогу дитячих творів, експонатів та поробок. Це, до речі, важлива і нагальна пропозиція, про яку ми часто забуваємо, а то й відверто нехтуємо нею.
Якщо спробувати заглибитись і сповна зрозуміти природу народження таланту у ході відвідин гуртка чи студії, то однозначної відповіді знайти дуже важко. Природа творчості у багатьох випадках й досі незбагненна, однак існує закономірність, яка стверджує висновок, що талант, особливі здібності все ж таки народжуються у процесі важкої або навіть титанічної праці.
Директорка Романівського будинку дитячої творчості Світлана Рихальська може багато розповісти не лише про колектив, який вже давно очолює, але й про майже кожного вихованця, який чимось відзначився, запам’ятався або й прославився. Щодо колективу педагогів і керівників гурткової роботи, то він у Романівському будинку дитячої творчості сформований давно, ще упродовж 90-х років минулого століття. Життя – швидкоплинна річ, і всілякого трапляється, але колектив тут відзначається дивовижною стабільністю, при цьому впевнено, наполегливо і сміливо освоюючи нові технології, найсучасніші підходи, інструменти та матеріали. С. В. Рихальська каже, що керівники гуртків – люди напрочуд креативні, швидкі на ініціативу, сміливо експериментують і залучають до своєї праці дітей. В основі роботи колективу Будинку дитячої творчості, на думку Світлани Володимирівни, лежить гранична відповідальність педагогів, яка передається з року в рік і вже стала неписаним правилом. Взагалі-то колектив Романівського будинку дитячої творчості вважають певним феноменом. Причому у самому Романові до успіхів, перемог і звершень своїх юних земляків усі давно звикли. Начебто так було завжди, і так має бути, що романівчани завжди попереду, вони майже традиційно у числі переможців чи дипломантів багатьох загальнообласних чи навіть всеукраїнських заходів. Якраз на рівні всієї Житомирщини вихованці Романівського будинку дитячої творчості вважаються традиційними фаворитами.
Виконуюча обов’язки директорки Центру позашкільної освіти для дітей та молоді Житомирської обласної ради Марія Бовсуновська каже, що у певних напрямах діяльності у процесі позашкільної освіти вихованцям Будинку дитячої творчості із Романова вже давно немає рівних. Марія Анатоліївна розповідає про вихованців Інни Іванівни Бовсунівської, роботи яких неодмінно виборюють найвищі оцінки на всеукраїнському рівні. «У напрямі декоративно-ужиткового мистецтва, – каже Марія Бовсуновська, – романівчани просто зачаровують своїм рівнем творчості, своєю одержимістю і, звісно ж, своїми талантами. У нас рідко хто і далеко не завжди задумується над тим, у чому ж полягає секрет такої ось талановитої діяльності, якою відзначаються педагоги Романівського будинку дитячої творчості та їхні вихованці. Адже для класного результату потрібно чимало передумов: щоб дитина приходила на заняття із бажанням, із тим вогником завзятості, із неабиякою наполегливістю. Все це має бути у гармонії із місцем для занять, із сучасними і надсучасними техніками, технологіями, матеріалами і т. п. Звісно, усі ці передумови має забезпечити педагог, керівник гуртка. У Романові це вміють, знають як і працюють, як-то кажуть, не покладаючи рук».
Ми говорили із директором Романівського будинку дитячої творчості С. В. Рихальською одразу після завершення щорічного форуму «Обдарованість Романівщини-2025», який щорічно проводять у травні. Вже традиційно вихованців Будинку дитячої творчості, яких нагороджували, віншували, вітали на сцені Романівського будинку культури, було багато. Підкреслимо – звично багато. І такі звички, такі традиції також варто шанувати. Якраз діяльність, творчі підсумки роботи Романівського будинку дитячої творчості багато в чому пояснюють той феномен розмаїття талантів, які народжуються тут, на нашій землі, у наших краях, на Романівщині. Збагнути це, зрозуміти природу такої плідної праці насамперед педагогів і керівників гуртків – надважливо і дуже потрібно. Аби таланти і майстри народжувалися у нас ще довго.
Хтось, прочитавши ці рядки, скаже про те, що у матеріалі майже немає згадок про проблеми, про те, чого не вдається або чого хотілося б досягати педагогам і вихованцям Романівського будинку дитячої творчості. Безумовно, діяльність цієї позашкільної установи заслуговує охоплення якомога більшої кількості дітей із більшості сіл і селищ Романівщини, які сьогодні просто не мають можливості діставатися до Будинку дитячої творчості. Світлана Рихальська підкреслює, що будь-яка поїздка педагога зі своїми вихованцями та їхніми роботами, наприклад до Житомира, потребує насамперед транспорту. Керівник гуманітарного відділу Романівської селищної ради це розуміє, і транспортом діти і педагоги для поїздок на виставки, конкурси і т. п. забезпечені. Ну а на більше (аби довозити усіх бажаючих дітей із сіл Романівської селищної ради) транспорту поки що не вистачає. Щодо допомоги від громадськості, то Світлана Рихальська зауважила, що люди, в основному з числа підприємців, періодично чимось допомагають у роботі установи. Як приклад розповідає про Ларису Іванівну Вікарій, яка нерідко виступає у ролі спонсора святкових урочистостей, що проходять у стінах Будинку дитячої творчості. Звісно ж, як і кожна господиня, Світлана Рихальська каже, що хотілося б ще чогось, у неї та її колег є чимало задумів і мрій. Але поки що працюємо з тим, що маємо. І дякуємо Богу.
Віктор Першко
