«Викинути не можна продати»: відкриваємо завісу житомирського блошиного ринку

Хтось там опиняється випадково, хтось суто через «спортивну цікавість», когось приваблюють низькі ціни, а хтось полює на антикваріат. Так чи інакше, подібні місця є у кожному місті, що свідчить про те, що попит на цей своєрідний крам все ж є. Що можна знайти на житомирській барахолці і що купують житомиряни, дізнавалися «20 хвилин».

Прийшовши на блошиний ринок, ми побачили велику площу, на якій розмістилися продавці, виклавши до ніг покупців свій хитрий і нехитрий крам.Підійшовши до однієї з продавчинь, одразу звернули увагу на велику кількість посуду, який відрізнявся формою, кольором, матеріалом і навіть епохою.«Ця ваза, – демонструє нам «скляний привіт з минулого тисячоліття» чорнильного кольору продавець Тетяна, – була виготовлена ще у 50-х роках. Того часу була мода на плюшеві або велюрові скатертини й чохли на меблі. Також у кожній квартирі стояла така ваза для гладіолусів або гвоздик. Вони тоді виготовлялися ще червоного і зеленого кольорів».Поруч із вазою стоять дві цукерниці й ваза з червоного скла. «Цей посуд був виготовлений уже дещо пізніше. Свого часу він цінувався на рівні з кришталем», – пригадує Тетяна.Показуючи кришталеві салатниці, продавчиня пояснює нам:

«Цей посуд абсолютно новий. Звісно, виготовлений він давно, але ним так і не користувалися – він просто стояв у когось у серванті. Нині такі салатниці в магазині коштують не менше 450 грн. У нас же кожна коштує всього 120 грн, а якщо купувати одразу три – то віддаємо по 100 грн. Таким чином, тут можна придбати три ємності за ціною, за яку в магазині й однієї такої не купиш. А різниці в якості товару – жодної», – відповідає нам на питання про ціни пані Тетяна.Ціни на житомирській барахолці дуже низькі. Вибір товару найрізноманітніший – від ексклюзивних тарілок із ручним розписом і антикварних фотоапаратів ФЕД (які, до речі, одразу забирають любителі старовини) до різноманітного «непотребу» (як назвала його сама Тетяна) – поличок, баночок-скляночок і навіть косметичних засобів.

Товар на такі розкладки потрапляє по-різному, але переважно це те, що «ховається» на дальніх полицях комор і у бабусиних скринях. Як то кажуть – і сам не гам, і другим не дам. У всякому разі безкоштовно.

«Сюди приходять із різною метою. Хтось купує прості побутові речі, які в магазині коштують у рази дорожче, – пояснює продавець. – Наприклад, вчора один хлопець придбав у мене чайник зі свистком. Ну в якому магазині ви його знайдете за такою ціною? А тут він у цілком гідному стані буквально за копійки».

Хтось же приходить на блошині ринки у пошуках старовинних, раритетних речей: фотоапаратів, колекційних книжкових видань, сувенірного посуду тощо. Деякі декоратори, оформлюючи інтер’єр у стилі вінтаж, у таких місцях знаходять абсолютно унікальні речі, які після певної обробки (а подеколи – і без неї) отримують друге життя.

Як бачимо, незважаючи на переповненість прилавків різноманітних маркетів, де, здавалося б, є товар у будь-якому ціновому діапазоні, блошині ринки протягом століть продовжують своє існування, приваблюючи любителів старовини та суперницьких цін.

А ще, виявляється, барахолка – це своєрідна атмосфера, де охочі до розмови продавці не лише покажуть свій крам, а й зможуть повідати про походження кожної речі й 1001 історію з власного життя.

Історична довідка: звідки взялися блошині ринки?

Одним із перших блошиних ринків був, швидше за все, Marché aux puces у північному передмісті Парижа. Він являв собою великий базар на величезній території – один із чотирьох подібних у Парижі.

Свою назву подібні ринки отримали від старого одягу, який увесь був роз'їдений міллю і кишів блохами.

З кінця XVII століття подібні примітні ринки на відкритому повітрі в місті Сент-Уан почали організовувати зі столами та лавками на полях і різних «ринкових скверах», де лахмітники і ганчірники продавали або обмінювали свій товар за невеликі гроші.

Культура блошиних ринків отримала значне поширення у Німеччині (там вони називаються Flohmarkt) та у країнах СНД (тут вони звуться «барахолками»). У США також має місце гаражний розпродаж (garage sale), коли у приватному гаражі недорого розпродається непотрібне майно одного домогосподарства.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.