Згадаймо нашого даткого земляка.
18 лютого 2014 Яків Зайко помер від інфаркту під час Євромайдану під час атаки «Беркута» на розташовані на вулиці Інститутській барикади.
У зв’язку з карантином масові заходи в Житомирі проводитися не будуть, але бажаючі можуть підійти в будь-який час до стенду Небесної Сотні біля обласної державної адміністрації, запалити свічу та покласти квіти в пам'ять відомого земляка.
Яків Якович Зайко народився 4 квітня 1940 року в селі Делятичі, Новогрудського району Гродненської області в сім'ї робітників - Якова Васильовича Зайка (1899-1999) і Ольги Олександрівни (1918-2000). Народний депутат України 12 (1) скликання, журналіст, головний редактор газети «Голос громадянина» , письменник.
Член Спілки журналістів СРСР, голова літературної групи Житомиру, голова клубу творчої молоді.
Був одним з лідерів антикомуністичного руху Житомира в 1989-1991 роках. Співголова Громадянського фронту сприяння перебудові (1989-1993) - першої некомуністичної політичної організації в місті.
Висунутий кандидатом в народні депутати трудовими колективами ВО «Електровимірювач», ПО каналізаційно-водопровідного господарства, виробничо-технічного вузла зв'язку р Житомира. 18.03.1990 обраний Народним депутатом України від Богунського виборчого округу Житомирської області. Входив до Народної Ради. Член Комісії Верховної Ради України з питань гласності та ЗМІ.
Яків Зайко є автором серії книг «Верховна Рада України», «Літопис державотворення» («Декларація про державний суверенітет України», «Незалежність України», «Конституція України», «Парламент») видавництва Асоціації народних депутатів України та виданого малими тиражами 6-томного дослідження «Духовність жіттєдій» (1957-2005), трилогії «Юля» (1998-2005) і дилогії «Месія» (2000-2006).
Отримав звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014 року, посмертно) - за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних принципів демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, проявлені під час Революції гідності.
Орден «За заслуги» II ст. (23 серпня 2011) - за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу.
Орден «За заслуги» III ст. (15 серпня 1997) - за особисті заслуги в розвитку української державності, активну законотворчу роботу та з нагоди шостої річниці незалежності України.
Почесна грамота Верховної Ради України (жовтень 2002).
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 15 від 17 квітня 2024
Читати номер