Житомирська музика для Софії Ротару

У культовому житомирському журналі «Авжеж!» за 1993 рік вийшла повість-інтерв'ю «Яка вона, Софія Ротару?». Це початок розповіді про відому співачку, яку в її групі називали «Мама». Читач стає свідком сенсаційно відвертої розмови між письменником Володимиром Шинкаруком та його другом Андрієм. Прототип героя – музикант і аранжувальник Софії Ротару Андрій Остапенко. У колективі Ротару грали та нині грають й інші знані житомирські музиканти. А через багато років у команді «зіркової хуторянки» з’явився ще один представник Житомирщини. Композитор Руслан Квінта з Коростеня створив для Софії Михайлівни її знамениті хіти «Одна калина», «Чекай», «Небо – это я».

Ротару і Олег Макаревич на «Пісні року»

ерой повісті Андрій сам пішов від Ротару. Зазвичай від неї за власним бажанням не йдуть. А він пішов. «Мене вабить писати свою музику. Свою! Обридли треті ролі», – важко промовив Андрій.

Звісно, літературний твір – це творчо трансформована реальність. У прозі певні події більш драматизовані, ніж в реалі. Сьогодні авторські пісні Андрія Остапенка – серед золотого фонду української естради. «Листопад» виконує Оксана Білозір і виконував Михайло Хома до того, як став Дзідзьо. Також Оксана Білозір співає Андрієву «Благословенна будь», а Надія Шестак – «Ностальгію». Є його пісні й у репертуарі інших популярних виконавців. Багато років Андрій Остапенко був музикантом і аранжувальником Ротару. До роботи з нею Андрій працював з Василем Зінкевичем у легендарному «Світязі». Василь Іванович особисто благословив Остапенка на роботу з народною артисткою трьох країн, коли нашого земляка запросили в її акомпануючу групу.

У повісті йдеться про те, що Ротару припинила працювати з ансамблем «Червона рута», і на це місце прийшов інший колектив – «Черемош». У складі ансамблю тоді вже був і житомирянин Олександр Кальчук на прізвисько Шарапов. На превеликий жаль, Олександра ми втратили в серпні минулого року. Життя улюбленця публіки обірвалось раптово… Повідомляючи сумну звістку в своєму Instagram-акаунті, Софія Михайлівна написала: «Саша, я зробила все, що змогла. Спочивай з миром». Житомирянина Олександра Кальчука глядачі можуть бачити у багатьох відеозаписах концертів Ротару, зокрема він виконував і знамените гітарне соло у пісні «Белый танец». «Рідний мій! Ми з ним об’їздили увесь світ…», –  згадувала Ротару. «Прекрасний гітарист! Про таких кажуть – «від Бога», – писав про Кальчука Володимир Шинкарук. 

Цікавим є й той факт, що двох Володимирів – Шинкарука та барабанщика, який працює з  Ротару, нашого земляка Володимира Лозницю (творче прізвисько - Воца), крім творчості, пов’язує легендарне селище Червоне Андрушівського району. У знаменитому Червоненському парку, певно, й сьогодні шукають червону руту…

«Белый танец» з Олександром Кальчуком

о речі, автор популярної пісні «Белый танец» та інших шлягерів Ротару –  також житомирянин, знаменитий український хітмейкер Олег Макаревич. 

«Приснився мені якось сон, що я в красивому парку познайомився з Софією Ротару! Довго сиділи на лавочці, спілкувалися. Я і не міг тоді подумати, що все стане реальністю і я буду писати пісні для неї. Вона – нескінченно працьовита людина; якщо вона задумала щось, обов'язково зробить. Скільки разів у мікрофон під час запису пісні я пропоную, щоб вона відпочила, – ні, співатиме, поки не заспіває!» – розповідає Олег Макаревич.

У повісті «Яка вона, Софія Ротару?» Андрій розповідає, що Шарапов подзвонив йому до Луцька й сказав, що у них проблеми з клавішником. Потрібна була заміна. Андрієві дали один день на роздуми. Чоловік давно мріяв про роботу з Ротару, але мав порадитися із Зінкевичем, що був для нього наче батько. Василь Іванович обняв його й побажав удачі. Через день Андрій уже їхав до Ялти. Прийняли його в «Черемоші» добре. Нового учасника колективу підвів до Ротару художній керівник «Черемоша» Сергій Хлябич і сказав: «Це наш новий оркестрант Андрій Остапенко!». Вона подала йому руку і просто сказала: «Соня»…

Ексклюзив! Фото зроблене у 70-х у смт Озерному під Житомиром. Автор – Тетяна Хохлова. Публікується вперше! 

офія Ротару стала щасливим квитком для ще одного нашого земляка. Нині його хіти є в репертуарі  близько сотні відомих артистів – Ірини Білик, Наталі Могилевської, Тіни Кароль і багатьох інших зірок естради. Але найголовнішою своєю Музою, «жінкою № 1» композитор Руслан Квінта вважає Софію Ротару. Адже саме вона розгледіла у скромному хлопцеві потенційного творця хітів. І не помилилася: з популярної пісні «Одна калина» почався новий етап творчості співачки. Для Ротару він створив близько 30 пісень.

Народився композитор, співак і продюсер Руслан Квінта у Коростені. Композитор розповідає, що спочатку Ротару взяла його пісню «Забыть», затим –  «Чекай». Потім сказала: «Мені потрібна така пісня, як «Червона рута».

«Боже, думаю, про що ви говорите?! Це ж неможливо! – згадує Квінта. – Я розумів, що до мене прийшла легенда, яка співає мегашлягери, і почав буквально вичавлювати з себе ідеї. Горіла і Софія Михайлівна, і ми, але хіта все не було... І тут я зрозумів, чому мене не пре: у студії було не те поле, не та енергетика. І як тільки переїхав в іншу студію, кімнатку зеленого кольору, – хіти просто полізли! Спочатку з'явилася «Небо – это я», а потім – «Калина».Автор пісні «Небо – это я» точно знав, про що пише, адже на честь музичного фестивалю Софії Ротару у 2012 році Руслан Квінта зробив тисячний стрибок з парашутом, тримаючи в руках прапор з логотипом фесту. Також він створив власну групу «INDI» й став першою у світі людиною, що використовує у поп-музиці фагот. Більша частина з 800 написаних Русланом Квінтою пісень стали хітами і принесли успіх їх виконавцям. Міка Ньютон з його піснею «Angel» представляла Україну на «Євробаченні», зайнявши четверте місце.

Андрій Козаченко