В регіональні програми розвитку треба внести пункт про виконання потреб людей з обмеженими можливостями і ввести посади уповноважених з цих питань, – Володимир Гройсман

Про це Глава Уряду сказав під час наради з питань виконання рекомендацій та зауважень комітету ООН з прав осіб з інвалідністю. Рекомендації комітету зібрано в спеціальний план заходів на період до 2020 року.

«Ми почали децентралізацію, капітальний ремонт країни, оновлення доріг, транспорту. Ми почали багато речей модернізувати, оновлювати, але на цьому шляху треба не забувати про людей, які мають потреби. Про компонент доступності забувати не можна, - сказав Володимир Гройсман. – Важливо те, що або ми не розуміємо проблему, як в СРСР, коли люди з квартири на вулицю вийти не могли, або визнаємо проблему, знімаємо бар’єри і допомагаємо людям інтегруватися в суспільство. Я закликаю про це замислитися. Було б корисно, якби як в Уряді, так і в ОДА, в місцевих адміністраціях були уповноважені особи».

Учасники наради відзначили, що сьогодні ситуація щодо реалізації потреб людей з інвалідністю з одного боку покращується – держава виділяє суттєві кошти на виконання заходів, ухвалено десятки документів, які покращують будівельні норми та удосконалюють дозвільні процедури. Натомість якість виконаних робіт нерідко залишає бажати кращого. При вартості проектів оновлених шкіл, центрів надання адміністративних послуг або облаштування підземних переходів у мільйони гривень, у людей з інвалідністю немає фізичної можливості або дістатися входу в будівлю – пандус не відповідає вимогам нахилу чи обкладений слизькою плиткою, або скористатися туалетними кімнатами, або спуститися сходами – ширина пандуса не відповідає розбігу коліс інвалідного візка. Причому приклади халатного виконання робіт є по всій Україні.

Глава Уряду наголосив, що віднині кожен проект будівництва має проходити аудит – як соціальних служб, так і громадськості, передусім організацій людей з інвалідністю.

«Норм сьогодні достатньо. Кошти – є. Але чи не можна за ці кошти передбачити будівництво якісно нової архітектури та функціональності? Ми направляємо сотні мільярдів на модернізацію. А маємо що? За свої гроші, великі гроші, стару якість та непридатність. А від цього і все інше – і архітектура, і якість робіт, і застосування матеріалів. Якщо в школі кладемо слизьку плитку – це питання безпеки, а інколи й життя. Ми ж це розуміємо. Тож йдеться про комплекс питань, а головне – відповідальність… Я не шукаю винних, але хочу бачити, що буде після і як буде поширюватися добрий досвід, який також має місце».

Звертаючись до представників місцевої влади, Прем’єр-міністр наголосив, що пройде небагато часу, і людей буде важко вразити оновленим сквером чи новим автобусом. Конкуренція, на його думку, буде в тому, як розв’язуються проблеми людей. Глава Уряду також нагадав, що наразі в областях працюють групи з перевірки використання ресурсів. Перевіряти будуть, у тому числі виконання плану заходів із захисту прав людей з інвалідністю. За підсумками перевірок покажуть як здобутки, так і безгосподарність – «у прямому ефірі, в прайм-тайм».

Прем’єр-міністр також запропонував опрацювати спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ типові проекти найбільш важливих соціальних об’єктів – переходи, зупинки транспорту, лікарні, школи тощо.

«Нам треба привернути увагу на те, що ми витрачаємо, і що робимо. Ми змінили норми, і запропонували можливості – просив би звернути увагу на якість виконання робіт, - сказав Володимир Гройсман. – Свого часу я вивів формулу побудови нової якості життя в Україні – кошти на місцях є, повноваження є. Треба мати третій компонент – совість».