Повернути Донбас. Міфи закону про реінтеграцію

Чому ж ці закони викликали такий резонанс? Перший законопроект на рік продовжує особливий порядок місцевого самоврядування на окупованих територіях. Однак він стосується лише тих органів, які будуть обрані відповідно до українського законодавства. І хоча депутати ухвалили закон зараз, чинності він набуде після завершення війни та виведення всіх незаконних збройних формувань із території України.

Інший законопроект, що визначає державну політику щодо окупованих територій,  фактично прописує рецепт повернення Донбасу. Проект закону проголошує Росію агресором і фіксує право України на самооборону. Журналісти вже охрестили цей документ «законом про реінтеграцію». І хоча закон ще очікує друге остаточне голосування в парламенті, навколо нього вже з’явилося безліч міфів, від побоювань щодо легалізації бойовиків до оголошення в Україні воєнного стану. Спробуємо розібратися з кожним із них.

Міф 1. Законопроект звільняє Росію від відповідальності за окупацію

Ключовим положенням дискусійного закону про реінтеграцію Донбасу є визнання Російської Федерації державою-агресором, а підконтрольні бойовикам території – тимчасово окупованими. Документ вперше запроваджує поняття «окупаційної адміністрації РФ», хоча раніше так звані «державні органи» бойовиків називалися «самопроголошеними».

У законопроекті наголошується, що саме Москва фінансово та військово підтримує незаконні формування, застосовуючи збройні сили та підпорядкованих їй радників.  Законопроект фіксує нехтування Росією нормами міжнародного права, зокрема, систематичне порушення «режиму тиші», намагання поширити російське законодавство в окремих районах Донецької та Луганської областей, незаконну перереєстрацію підприємств та запровадження обігу російського рубля.

Україна законодавчо засуджує введення на підприємствах так званого «зовнішнього управління», що означає де-факто їхню експропріацію. Усі законодавчі акти, видані окупаційними адміністраціями, визнаються недійсними, зокрема, паспорти і номерні знаки.

Відповідно до закону, Україна не несе відповідальності за протиправні дії Російської Федерації як держави-агресора. Водночас збиратиме інформацію про всі порушення на окупованих територіях, аби притягти Росію до відповідальності.

Міф 2. Закон передбачає введення воєнного стану та скасування АТО

Проект закону вперше офіційно фіксує, що Росія є ініціатором збройної агресії проти України. Це означає, що, відповідно до статті 51 Статуту ООН, Україна має право на самооборону. Таким чином, термін АТО в новому законопроекті не згадується – його замінили «заходами щодо забезпечення національної безпеки й оборони, стримування та відсічі російської збройної агресії». Замість штабу АТО створюється Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ для стримування російської агресії на Сході, який бере на себе керівництво всіма силовими підрозділами на Донбасі. Начальник штабу має встановлювати порядок в'їзду на окуповані території та виїзду з них.

Щодо воєнного стану, то в законі чітко прописано, що Президент застосовує збройні сили суто для звільнення окупованих територій у Луганській і Донецькій областях. У випадку запровадження воєнного стану в цих районах припиняються повноваження обласної, районних і сільських рад. Тому попри побоювання критиків, про воєнний стан на всій території України в законі не йдеться.

 «Ми не будемо оголошувати ані війну, ані правовий режим воєнного стану, як цього хотів Путін та РФ від самого початку. Тому що в такий спосіб це б суттєво підірвало економічні засади і можливості України», – підкреслює секретар Комітету Ради з питань нацбезпеки та оборони Іван Вінник.

Міф 3. Закон зв’язує українській владі руки і замикає в рамках Мінських угод

Верховна Рада підтримала законопроект про реінтеграцію Донбасу 233 голосами «за». Перед голосуванням із законопроекту було вилучено статтю із згадкою про Мінські домовленості. На міжфракційних обговореннях депутати дійшли згоди, що, оскільки ці угоди підписувались терористами, вони не є джерелом права, і їх не варто законодавчо закріплювати. Власне, через це закон викликав досить нервову реакцію Кремля. Речник Путіна Дмитро Пєсков назвав український закон неприйнятним для Москви, зокрема і через статтю, де Російська Федерація називається агресором.

У подібній риториці відреагувала й частина українських політичних сил. Наприклад, голова фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко назвав закон прямим порушенням Мінських угод і зауважив, що його політсила ні в якому разі не буде його підтримувати. Депутати від «Самопомочі», «Батьківщини» та «Відродження» також не дали за нього жодного голосу.

Натомість партнери України у Франції та Німеччині схвально відгукнулися щодо законодавства про реінтеграцію, особливо привітавши вже ухвалений закон про продовження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Представники Посольства Франції в Україні зазначили, що цей закон підтверджує відданість України мирному врегулюванню. Підтримали Україну і Сполучені Штати.

«Продовження спеціального статусу показує, що Україна робить жорсткі кроки для миру. Сподіваюся, тепер Росія буде діяти, щоб запанував мир, – час закінчити конфлікт», – зауважив Спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер.

Експерти вважають, що реакції Москви та Вашингтону є закономірними, адже відхилення закону про особливий порядок місцевого самоврядування було б порушенням Україною міжнародних домовленостей і дозволило б Росії зняти санкції. Зігравши на випередження, Україна не лише не дозволила Росії позбутися санкцій, а й завдяки закону про реінтеграцію відкрила для себе нові можливості для деокупації територій, зокрема, через розгортання місії ООН.

«Росія як країна-агресор не матиме ніякого права на участь в цій місії, яка має бути дислокована на всій окупованій території, включаючи тимчасово непідконтрольну нам ділянку українсько-російського кордону», – підкреслив Президент України Петро Порошенко.

Отже, закон про реінтеграцію Донбасу чітко фіксує, що Україна робитиме все, щоб мирним шляхом повернути окуповані території. Тож залишається сподіватись, що до другого остаточного читання депутати досягнуть згоди і зможуть законодавчо закріпити ці наміри.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю