Кінець газового шантажу: «Нафтогаз» виграв позов проти «Газпрому»

Кайдани газового контракту з Росією

У 2009 році тодішня прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко підписала з Володимиром Путіним газову угоду строком на 10 років, засновану на принципі «бери або плати». Відповідно до цього принципу, «Нафтогаз» щороку мусив оплачувати 52 млрд кубів газу, незалежно від того, чи взяла Україна цей обсяг. За даними «Нафтогазу», Україна оплачувала більше, ніж споживала, і за вищою ціною, ніж решта європейських країн.

У квітні 2010 року Росія надала Україні знижку на газ в обмін на т.зв. «харківські угоди» Януковича і Медвєдєва, які продовжили термін перебування Чорноморського флоту РФ у Криму на 25 років. Після анексії Криму в 2014 році Кремль односторонньо денонсував ці домовленості. Тож разом із Кримом Україна втратила 100-доларову знижку на тисячу кубометрів російського газу.

Як свідчать дані «Нафтогазу», у 2010 році Україна імпортувала з Росії 36,47 млрд м3 газу, у 2011 – близько 40 млрд м3, у 2012 – 33 млрд м3, а в 2013 – 28 млрд м3, що майже удвічі менше зазначеного у контракті обсягу. Однак, відповідно до умов «бери або плати», українська сторона була змушена платити за недобір таку ж ціну, як і за спожитий газ. «Мільйони українців були пограбовані на мільярди доларів», – прокоментував цю ситуацію Президент Петро Порошенко.

У 2014 році, після початку російської агресії проти України, співпраця з «Газпромом» стала неможливою і з економічних, і з політичних причин. Президент закликав зробити усе можливе, щоб відмовитися від торгівлі з агресором і російського газу зокрема. Після звинувачень «Газпрому» у недоборі «Нафтогазом» понад 29 млрд м3 газу українська та російська газові компанії подали зустрічні позови до Арбітражного інституту Торговельної палати Стокгольма (Швеція). А 25 листопада 2015 року Україна повністю відмовилася від поставок «Газпрому».

«Нафтогаз» VS «Газпром»

Загалом НАК «Нафтогаз України» подав до Стокгольмського арбітражу два позови проти російського «Газпрому», загальний обсяг компенсації яких складає 30,3 млрд доларів.

Перший позов на суму 18 млрд дол. стосувався несправедливих умов поставок російського газу до України. Зокрема, «Нафтогаз» вимагав скасування принципу «бери або плати», а також перегляду ціни на газ, куплений з 20 травня 2011 року до жовтня 2015 року.

У другому позові «Нафтогаз» вимагав від «Газпрому» компенсації в 12,3 млрд дол. за зрив транзитних домовленостей. Відповідно до інформації української компанії, російська сторона впродовж 2009-2013 років не надавала Україні транзитного мінімуму в 110 млрд м3. Річний обсяг транзиту складав у середньому 94 млрд м3. Також «Нафтогаз» вимагав змінити розрахунок транзитних тарифів відповідно до європейських стандартів та українського законодавства.  

31 травня цього року Арбітражний інститут торгової палати Стокгольма у проміжному рішенні майже повністю задовольнив позов «Нафтогазу» у першій справі.

Поразка «Газпрому» у Стокгольмі

Трибунал Стокгольмського арбітражного інституту повністю скасував умову «Газпрому» «бери або плати». Таким чином, Україна не повинна платити Росії «борг» за газ, який вона не споживала. Відповідні претензії містилися у зустрічному позові «Газпрому» (34,5 млрд дол.).

Крім того, арбітри задовольнили вимогу «Нафтогазу» про перегляд ціни на поставку газу  «Газпромом», відповідно до ринкових умов. Як пояснили в «Нафтогазі», рішення зобов’язує «Газпром» відв’язати ціну на газ у контракті від кошика нафтопродуктів. «За високої ціни на нафту це призводило до різкого зростання вартості газу», – зазначили у держхолдингу. Тепер ціну на газ буде переглянуто відповідно до цін європейського газового хабу. Щоправда, про який саме газовий торговий майданчик йдеться, поки невідомо. Так само, як і неясно, за який період буде перераховано ціну.

«Ми не розрахувалися з «Газпромом» за газ, який ми брали в минулих періодах на суму (якщо прибрати відсотки) – приблизно 2,2 млрд дол. Зараз ми точно можемо сказати, що отримаємо компенсацію за ті обсяги газу, які ми оплатили, починаючи з 2014 року, коли ціна була вищою, ніж та ціна, яку зараз прийняв суд. Тобто ця цифра буде точно знижена», – розповів голова НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, наголосивши, що конкретні суми можна буде розрахувати після остаточного рішення арбітражу.

Водночас він наголосив, що «газ, який ми відібрали і за нього не розрахувалися, не є штрафом».

Також Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо скасування заборони на реекспорт російського газу. Це рішення є важливим для української сторони, оскільки дозволяє «Нафтогазу» перепродувати газ. У компанії зазначили, що таким чином «Нафтогаз» може увійти в газовий ринок Європи і «за рахунок реекспорту розвивати торговельні операції з російським газом».

За словами експертів, хоч рішення Арбітражного інституту є проміжним, але очевидно, що остаточний вердикт ґрунтуватиметься саме на ньому. Більше того, для України цей суд означає більшу енергетичну безпеку і звільнення від газового шантажу з боку Росії.

«Це – важливий крок на шляху до енергетичної безпеки. Москва вперше втрачає можливість використовувати газ як зброю політичного тиску та шантажу», – підкреслив Президент Петро Порошенко, коментуючи рішення арбітражу.

За угодою між «Газпромом» і «Нафтогазом», рішення Стокгольмського арбітражу є остаточним і не підлягає оскарженню.