Декілька днів тому компанії українського мільярдера Косюка отримали від держави дотацій на 812 млн гривень. Загалом за 2017 - 2018 роки Косюк отримав із джавного бюджету 2,3 млрд гривень.
Його компанії “Вінницька птахофабрика” та “Миронівський хлібопродукт” отримують майже половину дотацій, які виділяються фермерам та аграріям. Але в той час, як малі фермери не мають доступу не те що до державних дотацій, навіть до дешевих кредитів, “курячі королі” отримують мільярди абсолютно офіційно та публічно.
Зрозуміло, що Юрій Косюк, який навіть встиг попрацювати заступником голови Адміністрації Президента та наразі є радником Президента, отримує ці мільярдні дотації не випадково. Але в бідній країні (точніше, пограбованій усіма владами та президентами), яка в багатьох рейтингах знаходяться поряд із відсталими африканськими країнами, не може підтримуватися надприбутковий мільярдний бізнес за рахунок державного бюджету. Це чистої води корупція та крадіжка.
Так, хтось може мені заперечити, що це підтримка місцевого бізнесу. Я б погодився з цим, якби ці мільярди роздавали у вигляді дотацій або дешевих кредитів малому та середньому бізнесу. Але цього немає. Малий та середній бізнес отримує не дотації, він отримує перевірки, вимагання, обшуки, штрафи. І врешті-решт, представники малого бізнесу просто вимушені їхати з країни.
На жаль, сьогодні ті, хто керують країною, є її найбільшими ворогами. Вони руйнують економіку, знищують країну зсередини та змушують людей їхати з України. Не можна забувати про зовнішнього ворога, який буде робити усе, щоб і далі впливати на нашу внутрішню політику. До речі, нещодавні санкційні списки Кремля є одним із прикладів того, як РФ може впливати на наш порядок денний. Після їхньої публікації відразу почалося вияснення стосунків між тими, хто туди потрапив, та тими, хто не потрапив. Лунали звинувачення на кшталт “агенти Кремля”. Навіть перед зовнішньою загрозою нинішня влада та старі політики не зменшать своїх “апетитів”, адже при будь-якій загрозі вони відразу втічуть з країни у свої затишні закордонні маєтки. Це вже було. У 2014 році під час Революції Гідності, коли уся політична еліта чартерами тікала за кордон, а деякі “патріоти” місяцями сиділи на теплих островах, спостерігаючи, що буде далі.
Микола Череднік
--
№ 15 від 17 квітня 2024
Читати номер