Здирництво чи захист спадщини: що стримує будівництво сміттєпереробного заводу у Житомирі

Під час обстеження переданої міськрадою землі комісія Інституту археології України виявила залишки давніх археологічних знахідок, які під час будівельних робіт можуть знищити. Проте у відповідальному за збереження культурної спадщини управлінні культури області вважають, що справжня причина полягає в бажанні заробити на інвесторі.

У липні минулого року депутати Житомирської міської ради погодили відведення 5 га землі під будівництво сміттєпереробного заводу. Згодом, 8 листопада, ТОВ «МС Соціальний Проект» на 20 років передали відведену земельну ділянку в оренду. Згідно з інвестиційним договором, товариство зобов’язалось за 2 роки за власні кошти збудувати сучасний завод.

Буквально за місяць, 20 грудня 2018 року, ТОВ «МС Соціальний Проект» для складання проекту надають містобудівні умови та обмеження. Затверджуються вони одноосібно наказом директора департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради Ігорем Блажиєвським. Окрім всіх інших вимог, ним визначаються обмеження при забудові історико-культурної частини міста. Згідно з генеральним планом таких обмежень немає (див. копію з документа).

Для розробки вже робочого проекту сміттєпереробного заводу звертаються в проектну організацію та починають збирати необхідні висновки. Зокрема, за історико-культурну складову відповідальним є управління культури області. Зі свого боку на отриманий запит управління просить профільних спеціалістів обстежити відведену під будівництво територію. Співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас разом зі старшим науковим співробітником Житомирського обласного краєзнавчого музею Олегом Тарабукіним провели науково-археологічну експертизу.

Висновок науковців здивував і посадовців, і інвестора. У межах ділянки, що відводиться, міститься відоме поселення пізньоримського часу III – ІV ст. н.е., умовно назване ЖСП – ІІ (Житомир, Складський проїзд, пункт ІІ). Виявилось, що знахідку Олег Тарабукін віднайшов ще в серпні 2016 року та передав всю зібрану інформацію до Інституту археології.

У центральній частини виявленого поселення, в районі найбільшої концентрації знахідок, 26 грудня науковці провели шурфування. В усіх п’яти шурфах зафіксували культурний шар потужністю 60 – 70 см, що включає в собі «фрагменти кружального і ліпного посуду вельбарсько-черняхівського кола старожитностей пізньоримського часу III – IV ст. н.е., уламки кісток тварин та печини».

За висновком науково-археологічної експертизи, питання подальшого виділення земельної ділянки можливо лише «після повного археологічного дослідження поселення ЖСП – ІІ та його 50-метрової охоронної зони».

Про знахідку всі мовчали, аж допоки на земельній ділянці не почали зрізати дерева та готувати для геологічних обстежень та підготовчих будівельних робіт.

– Не сьогодні-завтра на цьому місці розпочнуть роботи, і залишки цього культурного шару будуть втрачені внаслідок будівництва заводу. Процедурно перед початком робіт мають бути виконані археологічні розкопки. Так, як це робиться в Києві, у Львові та на всій території країни, – розповідає співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас.

Науковці передали висновок «МС Соціальний Проект» з результатами, який в будь-якому разі зобов’язаний забезпечити проведення археологічних досліджень. За приблизними розрахунками, попередня їх вартість може сягнути 8 млн грн. І це питання неабияк розхвилювало очільницю профільного управління.

– Ми вважаємо це здирництвом. Як тільки з’являється інвестор, в інституті археології одразу ж згадують про історичні знахідки. 8 мільйонів гривень, які хочуть за проведення розкопок, доведеться сплатити з кишень платників податків, – обурюється начальник управління культури Житомирської ОДА Тетяна Парфентієва.

– Ми поки не визначилися з даним питанням. На наступне засідання комісії з охорони культурної спадщини запросимо Олега Тарабукіна. Є заявки на участь від представників громадськості. Будемо разом радитися, – додає посадовиця.

Натомість у профільному науковому інституті переконані, що законодавством не передбачені виключення для будь-кого.

– Фінансування всіх робіт має виконувати замовник будівництва. В даному випадку, якщо це місто, тоді сплачує місто, якщо приватний замовник – за приватні кошти. 8 млн грн є наразі розрахунковою вартістю. Точна вартість буде відома, коли укладатиметься договір на виконання робіт, – зазначає в коментарі співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас.

Отже, виходячи зі слів науковця, саме інвестор, який підписав інвестиційний договір. і є головним замовником спорудження на комунальній землі підприємства. Відповідно витрати на проведення необхідних археологічних розкопок має понести ТОВ «МС Соціальний Проект».

Таємниця стурбованості управління культури області за кошти інвестора розкривається, коли стає відомо, хто є його кінцевим власником. Товариство «МС Соціальний Проект» входить до інвестиційної групи ICU. Співвласником і головою ради директорів групи, до призначенння на посаду голови Національного банку, булла Валерія Гонтарева. Зі вступом на посаду Гонтарева продала свою частку в ICU, а партнерами групи залишилися Макар Пасенюк і Костянтин Стеценко.

7 січня телеканал AlJazeera оприлюднив розслідування, згідно з яким вивести 1,5 мільярда доларів з України екс-президенту Януковичу допомогла компанія ICU.

Як зазначає інтернет-видання «Українська правда», вплив компанії ICU посилився саме після Революції Гідності. Її представники опинилися на ключових посадах у владі: Дмитро Вовк очолив НКРЕКП, Володимир Демчишин дістав крісло міністра енергетики, а Валерія Гонтарева стала головою Нацбанку. Петро Порошенко після вступу на посаду глави держави найняв для продажу своїх активів інвестиційну компанію Rothschild і ICU.

Будемо уважно спостерігати за подальшими подіями довкола будівництва сміттєпереробного заводу: чи дотримаються представники ICU законів і не обійдуть вимоги з проведення археологічних вишукувань або, користуючись широкими зв’язками при владі, «повісять» мільйонні витрати на громаду Житомира.

Тарас Боросовський

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.