Сесія поставлених питань і не отриманих відповідей

Сесія Житомирської обласної ради, яка була призначена на 27 липня 2017 року, заздалегідь привертала увагу громадськості. Про очікуваний перебіг подій говорилося багато,  але спільним знаменником розмов, прогнозів та коментарів було запитання, чи зможуть депутати вирішити хоча б невелику частку проблем, які накопичилися в області.Сесія минула, рішення прийняті, але щодо проблем можна сказати єдине: «Не вийшло!»

 

Сесія поставлених питань і не отриманих відповідей

Стосовно балаканини, курйозних ситуацій та напруги у сесійній залі – цього вистачало, проте злагодженості і відповідальності за кожне голосування у діях депутатів не відчувалося.


Місце для діалогу влади та громади – сесійна зала?

Чого було багато? Присутності громадськості, яка прийшла  на сесію із «букетом» найрізноманітніших проблем. Серед громадських активістів також існує велика строкатість, адже до сесійної зали 27 липня 2017 року прийшли як постійні відвідувачі депутатських зібрань, так і люди з сільської «глибинки», які очікували  і сподівались вирішити свої наболілі питання під час роботи сесії. Про очікування людей від влади депутатам нагадав і представник парламенту – народний депутат Сергій Мельничук. Дивно, але в умовах, коли Верховна Рада пішла на канікули, на сесію Житомирської обласної ради не прибув жоден із шести  народних депутатів – мажоритарників, які обиралися на Житомирщині. Що це, зневага до людей, до своїх колег-депутатів Житомирської обласної ради чи, можливо, свідчення того, що Верховна Рада України віджила своє? Питання, як кажуть, риторичне, але 27 липня 2017 року у мешканців Житомирщини з’явився ще один привід для обурення  щодо поведінки парламентарів.

Сесія майже за традиційним сценарієм розпочиналася із пікету під вікнами приміщення Житомирської обласної держадміністрації. Пікетувальники із трьох сіл Житомирського району (Кодня, Миролюбівка та Вертокиївка) прагнули привернути увагу до питань із розподілом земельних ділянок навколо сіл та повернення людям можливості користуватися громадськими пасовищами. Нагадаємо, що пікетувальники ще задовго до сесії попередили владу про можливість більш радикального протесту за допомогою перекриття автомагістралі Житомир - Бердичів. У влади був час з’ясувати причини виниклої напруги і хоча б пообіцяти людям виправити ситуацію. Однак влада чи то не хоче, чи не розуміє, а, швидше за все – елементарно не може «навести порядок» у земельних питаннях. Вже під час сесії депутати, реагуючи на вимоги пікетувальників, викликали чи то для пояснень, чи для звіту, виконуючого обов’язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Сергія Козакова. Посадовець нічого нового по суті виниклих у селян запитань не сказав. Щоправда, гострі питання  представника Держгеокадастру лунали й від депутатів обласної ради. Загалом, ситуація була чітко зрозумілою: у питаннях землекористування та землевпорядкування на Житомирщині панує, якщо не хаос, але точно – великий безлад.

Вже після сесії губернатор Житомирщини Ігор Гундич, відчуваючи глибину та повсюдний характер земельних проблем на території області, розпочав кампанію з «наведення порядку» із розпорядження про інвентаризацію земель, які знаходяться у користуванні сільськогосподарських виробників. Хтозна, як довго чиновники у районах та містах Житомирської області тепер зможуть з’ясувати, хто і на яких умовах користується сільськогосподарськими угіддями поліського краю. Хоча спроба наведення ладу на водних плесах Житомирщини, розпочата Ігорем Гундичем у квітні поточного року, вже засвідчила – водні об’єкти Житомирщини використовуються вкрай недбало, а бюджетних надходжень від орендарів майже немає.

А як же на сесії – без політики?

Цікаво, що якраз під час розгляду земельної проблематики у сесійній залі виринули і політичні пристрасті. Приводом до їх сплеску стало рішення попередньої сесії Житомирської облради щодо виділення земель для одного з монастирів поблизу селища Чоповичі Малинського району. Нагадаємо, рішення щодо земель для жіночого монастиря у Кип’ячому приймалося із двох спроб депутатських голосувань. Тепер, з огляду на те, що монастир знаходиться у підпорядкуванні УПЦ Московського патріархату, під час сесії лунали виступи депутатів від «Свободи», Радикальної партії Олега Ляшка про те, що варто з’ясувати, чим займаються монашки та церковнослужителі у Кип’ячому? При цьому із трибуни сесії говорили про всілякі страшилки та ворожу агентуру, яка начебто «щось» готує у лісах під Малином. Навіть пляшку із мінеральною водою депутат Ілля Смичок (партія Олега Ляшка) захотів використати для того, щоб показати всюдисущість «московської» церкви на Житомирщині. Бо, бачте, на етикетці пляшки  була зображена споруда церкви Московського патріархату.

На сесії нерідко доходило до казусів. На жаль, сумних і прикрих. Наприклад, депутатам запропонували  визначитись із ставлення до судового рішення щодо поновлення на посаді директора Бердичівського медичного коледжу Володимира Клименюка. Звісно, судове рішення не може бути предметом обговорення, чи, тим паче «об’єктом  для скасування» у ході депутатського голосування. Це розуміли чимало депутатів, які, між іншим, мають гарну юридичну та правову підготовку. Але ж і визнати волюнтаризм та незаконність ухваленого рішення Житомирської облради від 6 квітня 2017 року депутати також не хотіли. Бо це означало – визнати свою помилку і погодитись на поновлення директора коледжу на посаді, виплативши тому ж таки В.П. Клименюку зарплату за час, що минув після незаконного звільнення. Депутати визнавати своїх помилок не люблять. При цьому більшість із них не особливо замислюється над тим, до яких наслідків призводить те чи інше голосування у сесійній залі. Адже, наприклад, під час обговорення змін до плану створення об’єднаних територіальних громад, депутати швидко ухвалили усі запропоновані варіанти проведення на Житомирщині  реформи із децентралізації. Лише один пункт щодо приєднання Варварівської сільради Ємільчинського району до вже створеної Чижівської об’єднаної територіальної громади Новоград-Волинського району у депутатському середовищі підтримки не здобув. Чому не здобув, ніхто не пояснив і не прокоментував.

Так само без коментарів залишилося й голосування щодо призначення директорів обласних комунальних закладів та установ. Фактично усі запропоновані для призначення чи продовження контрактів керівники комунальних закладів отримали підтримку депутатів, а от щодо призначення директора Житомирської обласної дитячої бібліотеки депутати рішення ухвалити так і не змогли. Бібліотека залишається без директора, але чому так сталося, широкому загалу громадськості, так само, як і персоналу бібліотеки, досі невідомо. Так само невідомо, чому Житомирська обласна рада ніяк не спроможеться вирішити питання щодо підтримки будівництва школи – довгобуду у селі Кодня Житомирського району. Активісти із Кодні ледь не щотижня оббивають пороги губернатора, голови облради, начальника обласного управління освіти і отримують обіцянки розглянути питання під час сесії обласної ради. А вже під час сесії про допомогу у спорудженні Коднянської школи депутати наче й забули, а голова обласної ради відповів звинуваченням влади Житомирського району. Мовляв, районна рада нічого не робить, а звалює освітянські клопоти на Житомирську облраду. Громадські активісти з Кодні, які прийшли до сесійної зали, як на «свято демократії», опинилися у становищі «бідних родичів», яким навіть не поспівчували. Ну, а питання про добудову школи знову відкладено на перспективу.

Якщо спробувати підвести певні підсумки роботи сесії Житомирської облради 27 липня 2017 року, то формальні результати начебто і виглядають непогано. Адже депутати розглянули майже 80 пунктів порядку денного, під час сесії виступило більше десятка представників громадськості. Проте реальних і відчутних результатів для задоволення від рішень сесії не може бути ні у кого. Проблеми обговорювалися, але не вирішувалися сповна і виключно у демократичному  порядку. А головне – у кожного, хто був присутнім на сесії, не з’явилося хоча б підстав для оптимізму та надії на краще. Навіть прощання депутатського корпусу Житомирської обласної ради із багаторічним начальником департаменту фінансів Житомирської обладміністрації Ганною Ємченко (яка йде на заслужений відпочинок), додало до підсумків минулої сесії Житомирської облради ще одну песимістичну «краплю». Символічну, чи не так?

Микола Корзун

Новини за темою
Коментарі (0)

Ви не авторизовані

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook