За даними Державної служби статистики України, за перше півріччя 2018 року експорт продукції за групою «Їстівні плоди та горіхи» зріс на 60%, або на $37 млн порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Основними драйверами нарощення поставок стали горіхи (+$29,1 млн до минулорічних показників) та яблука (+$6,7 млн). Експерт Українського клубу аграрного бізнесу Дар'я Гриценко розповіла, хто купує українську продукцію і як змінилася структура експорту плодово-ягідних за останні роки.
За словами експерта, найбільш популярними культурами для експорту є горіхи (а саме волоські горіхи). Їх експорт у структурі поставок плодово-ягідної продукції з України займає 64%. Також активно постачаються за кордон чорниця, лохина, порічка, а також малина, ожина, суниця та полуниця. Частка зазначених ягід у структурі поставок з України за перше півріччя 2018 року склала 23%, ще 8% припадає на яблука і груші.
«Більше половини, а саме 65% всіх поставок плодово-ягідної продукції припадає на країни Європи, ще майже 21% – на країни Азії, 13% – СНД, решта – країни Африки. Серед європейських країн найбільше купують українську продукцію Польща, Франція, Німеччина, Греція та Нідерланди. В Азії найбільшими імпортерами плодово-ягідних культур є Туреччина, Ірак і Ліван, а серед країн СНД – Білорусь, Азербайджан і Молдова. Проте основні регіони постачання відрізняються залежно від продукції. Наприклад, українські волоські горіхи найбільше купують Франція та Греція, яблука – Білорусь і Молдова, ягоди – Польща», – розповідає аналітик зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією Дар'я Гриценко.
На думку експерта, за останні роки географія експорту плодово-ягідних з України зазнала значних змін. «Якщо ще у докризовому 2010 році експорт був рівномірно розподілений між трьома регіонами – Європою, країнами СНД і Азією (по 36%, 32% і 31% відповідно), то за результатами 2017 року до Європи постачалося вже 71% всіх українських плодово-ягідних, в Азію – 14%, а в країни СНД лише 12%. У 2010 році з України до Росії постачалася третина всієї плодово-ягідної продукції, проте вже у 2013 році частка Росії впала до 9%, а за результатами 2017 року поставки до зазначеної країни майже не здійснювались», – зауважує Дар’я Гриценко.
За словами аналітика, тенденції останніх років свідчать про поступове нарощення обсягів зовнішньої торгівлі українськими плодами та ягодами. У 2017 році майже вдалося досягнути показника докризового періоду. Якщо у 2012 році експорт складав майже $200 млн, то за результатами 2017 року він становив $195,3. Подібний прорив стався завдяки активній роботі експортерів.
«Раніше значна частина фруктів і ягід постачалася до країн СНД і Азії, де вимоги до якості продукції і умови ведення бізнесу були ближчими до українських. Натомість після торгового ембарго Росії, ускладнення і часткового обмеження транспортування по території країн СНД українським експортерам необхідно було шукати нові ринки і шляхи для реалізації власної продукції. Як результат – в умовах необхідності пошуку нових ринків та партнерів за останні 5 років українські експортери удвічі наростили поставки в країни Європи та відчутно розширили свій асортимент», – підсумувала Дар’я Гриценко.
Ольга Сідлецька
Матеріал підготовлено у рамках співпраці з проектом «VoxConnector»
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 15 від 17 квітня 2024
Читати номер