Чи перетвориться тепер Житомирщина на «клондайк»?

Чи перетвориться тепер  Житомирщина на «клондайк»?

Минулий четвер, 25 травня 2017 року, у Житомирі ознаменувався одразу двома сесіями. Депутати Житомирської обласної та Житомирської міської ради не вперше проводять свої сесійні засідання в один день, що само по собі не є нормальним явищем.

 

Адже керівництво міста Житомира певним чином позбавляється можливості бути присутнім на сесії обласної ради. А те, що сесія Житомирської обласної ради 25 травня 2017 року розглядала достатньо важливі чи, навіть доленосні питання життя Житомирщини, було зрозумілим ще задовго до її початку.

Турнікетів та пропускного режиму в обласній раді не буде!

Початок одинадцятої сесії Житомирської обласної ради був незвично спокійним, бо зібрань активістів, які зазвичай зустрічають депутатів мітингами чи пікетами  перед входом до приміщення облради, цього разу не було. Лише півсотні активістів Аграрної партії України зранку 25 травня 2017 року нагадали депутатам Житомирської обласної ради про те, що в Україні триває широка кампанія зі збору підписів проти відміни мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. До речі, депутати Житомирської обласної ради так і не звернули уваги на появу «десанту» Аграрної партії під стінами обласної ради, а тому упродовж сесійного дня жодної реакції на вимоги та звернення пікетувальників у сесійній залі так і не було. Натомість на старті одинадцятої сесії Житомирської обласної ради її депутати заходилися вдосконалювати регламент своєї роботи. Йшлося насамперед про те, яким чином впорядкувати процес відвідування сесій громадськими активістами. Зауважимо, що на початку сесії на вході до приміщення облради представники правоохоронних органів взялися навіть до перегляду особистих речей журналістів. Такого у приміщенні ради вже давно не було, а тому звістка про відновлення  у приміщенні Житомирської обласної ради встановлених у 2012 році турнікетів та запровадження пропускного режиму сприймалася цілком правдоподібно. Проте у ході сесійного засідання ніхто з депутатів взяти на себе ініціативу щодо встановлення обмежень стосовно громадських активістів так і не посмів. Були виступи та пропозиції з метою впорядкувати процес присутності у сесійній залі громадських активістів, проте відчувалося, що такі «ініціативи» будуть зустрінуті громадським активістами достатньо холодно. Тим паче, що присутні на сесії житомиряни нагадали депутатам про 2014-й рік і про те, чим завершилися обмежувальні «експерименти» для колишньої влади. Більше того, громадські активісти, які прагнули того дня виступити із важливими заявами, таку можливість отримали і вже після їх виступів депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Депутати сперечалися навколо сміття та вугілля

Відразу відзначимо, що злагодженості у роботі депутатів таки бракувало і, час від часу, між депутатами різних фракцій виникали словесні «перепалки». Розпочалося із того, що депутат від «Батьківщини» Дмитро Кропачов запропонував звернутися до Львівської міськради з метою створення інтерактивної карти щодо контролю за переміщенням територією України львівського сміття. Не секрет, поява куп побутових відходів, які мали чітке львівське «походження», на Житомирщині фіксувалася неодноразово. І жодні заходи протидії появі таких «подарунків» ще не давали відчутного результату. Хтозна, наскільки дієвою могла бути пропозиція Дмитра Кропачова, але вона такою не стала, бо серед його колег - депутатів знайшлися такі, хто не бажав адресувати звернення до львівського керівництва. Депутатка від «Самопомочі» Олена Галагуза, наприклад, зауважила про те, що у Житомирі багато «своїх» стихійних сміттєзвалищ і перш ніж повчати львів’ян як навести лад зі сміттям, треба навести такий «порядок» у «власному домі». Подальші аргументи з боку Дмитра Кропачова наштовхнулися вже на звинуваченням від тієї ж Олени Галагузи, яка дорікала своєму колезі тим, що він у ситуації «зі сміттям» начебто намагається просувати свої бізнесові інтереси. Звісно, пані Галагуза й сама розуміла очевидну безглуздість своїх звинувачень, однак саме безглуздість виниклої дискусії й призвела до того, що львівське сміття депутати Житомирської обласної ради зрештою «залишили у спокої».

Натомість у полі депутатської уваги зненацька з’явилося питання про видобуток на Житомирщині деревного вугілля. Хоча, ніякої несподіванки у питанні про випалювання деревного вугілля не було, бо ж і сьогодні, після загострення ситуації із видобутком деревного вугілля у 2014-2015 роках, на Житомирщині відчутних змін на краще не сталося. Депутат Анжеліка Лабунська нагадала голові Житомирської облради Володимиру Ширмі про те, що після осені 2016 року питання про наведення порядку у процесі видобутку деревного вугілля на Житомирщині опинилося «на задвірках» депутатської уваги. Між тим, невдоволення  населення Житомирщини, яке й досі страждає від погіршення екологічної ситуації навколо сіл і селищ, де процвітає дерево-вугільний бізнес, нікуди не зникло. Хоч і нетривала, але запальна дискусія навколо питання про видобуток деревного вугілля у сесійній залі Житомирської обласної ради також нічим суттєвим так і не завершилася.

Із видобутком бурштину дискусій та суперечок не було

Проте суттєво просунулася у напрямі свого вирішення проблема нелегального видобутку на Житомирщині бурштину. Минулорічний «сплеск» ініціативи Житомирської облради щодо впорядкування видобутку «сонячного каменю» на певний час «заглох», однак у 2017 році це питання знову набуло актуальності. І ось, 25 травня 2017 року депутати Житомирської облради приймають майже історичне рішення. Йдеться про створення комунального підприємства  «Надра Житомирщини», яке, з-поміж багатьох напрямків своєї статутної діяльності, має займатися і видобутком бурштину. Ще одне комунальне підприємство «Еко-сервіс», створене рішенням цієї ж сесії Житомирської обласної ради, має наводити порядок із відходами каменепереробної промисловості на Житомирщині. Втім, і «Еко-сервіс», як і «Надра Житомирщини», має право видобувати той же бурштин, який поступово перетворюється на головний символ поліського краю. Адже видобутком бурштину відтепер на Житомирщині легально займатимуться не лише створені депутатами комунальні підприємства, але й приватні структури. Того ж дня сесія погодила надання спецдозволу на користування надрами товариству із обмеженою відповідальністю «Екологічні технології та будівництво». Якщо конкретніше, то «екологічні технологи»  отримали можливість видобувати бурштин на площі майже 430 гектарів поблизу села Білка у Коростенському районі. Питання про видобуток бурштину вже давно вимагає до себе цивілізованого ставлення, а нині утворене комунальне підприємство «Надра Житомирщини» ще торік могло приступити до видобутку коштовного каменю і, тим самим втихомирити соціальну напругу, яка й досі не зникла, наприклад, у тому ж Олевському районі Житомирської області. Адже депутати Волинської обласної ради ще у червні - липні 2016 року взялися і створили комунальне підприємство «Волиньприродресурс», яке також мало навести порядок із легалізованим видобутком бурштину. Житомиряни тоді не змогли цього зробити лише через незручну для столичної влади «розстановку» у керівництві Житомирської обласної ради. А коли у вересні 2016 року керівництво облради у Житомирі привели у «порядок», впорядкувати видобуток бурштину у легальний спосіб взялися і на Житомирщині. Загалом, рішення про утворення комунальних підприємств з видобутку на Житомирщині корисних копалин, треба оцінювати як позитивний крок, який має призвести до економічного процвітання всієї Житомирської області. Адже лише видобуток бурштину – безумовно вигідний бізнес, який вже приніс копачам - нелегалам за часи «бурштинової лихоманки» мільярди гривень прибутків, а Олевський район став символом  прибуткового «клондайку» для бурштинокопачів. Відтепер «клондайк» має настати для бюджету усієї Житомирської області, адже ті ж самі «Надра Житомирщини» повинні взяти під належний контроль не лише видобуток бурштину, але й піску, каменю, торфу та інших корисних копалин, якими славиться житомирське Полісся. Знову ж таки, про ефективність новостворених підприємств можна буде судити хоча б у порівнянні їх діяльності із видобутком бурштину на Білківській ділянці, де право на видобуток «сонячного каменю» отримала приватна структура «Екологічні технології та будівництво».

«Монастирсько-земельне» питання депутати розглядали двічі

Під час сесії Житомирської облради депутати двічі розглядали питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для жіночого монастиря, що знаходиться на території Малинського району. Спочатку депутати після жвавої дискусії не погодили дозвіл, але після двадцятихвилинної перерви до обговоренням земельно-монастирського питання знову повернулися. Ініціаторами повторного розгляду стали депутати від фракції «Опозиційного блоку». Ще за півгодини дозвіл на розробку проекту землеустрою для Ставропігійного жіночого монастиря було надано. Знову не обійшлося без суперечок та звинувачень. Наприклад, голова фракції «Радикальної партії» Олега Ляшка у Житомирській обласній раді Ілля Смичок, так само, як і лідер житомирської «Свободи» Сидір Кизін, наголошували на тому, що монастир, підпорядкований Українській Православній церкві (Московський патріархат), отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою завдяки позиції депутатів від ВО «Батьківщини». Хоча, кожен, хто був на сесії і хто й сьогодні може прочитати її стенографічний звіт, легко переконається у тому, хто насправді запропонував повернення до розгляду земельного питання для монастиря. Ну, а підтримали таку ініціативу представники Блоку Петра Порошенка, Народної партії, УКРОПу та «Батьківщини».

Сесія після чотирьох годин справді напруженої роботи наближалася до свого завершення, і депутати відверто поспішали прослухати Гімн України й розійтися. Вже о другій годині 25 травня 2017 року одинадцята сесія Житомирської обласної ради стала історією. Чи стануть її рішення визначально - історичними для життя мешканців області, все ж таки визначатиме найближче майбутнє.

Микола Корзун

0
0
0
0
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up