«Бюджет участі -2017» : є результати, але є і зауваження…

Тобто, ті проекти, які були визнані найкращими у 2016 році, у поточному році мали бути втіленими у життя. А як насправді?  Насправді станом на початок жовтня 2017 року лише третина проектів минулорічного бюджету участі успішно втілена у життя. Ще третина (давайте будемо оптимістами) проектів «бюджету участі», за які проголосували житомиряни у минулому році, мають усі шанси бути втіленими у життя ще до кінця нинішнього року. Але, все ж таки, третина проектів минулорічного «бюджету участі» дуже далекі від реалізації на місцях. По суті, йдеться хіба що лише про виготовлення проектно-кошторисної документації (ПКД), як головної передумови для продовження робіт із втілення проекту у життя. Але не треба забувати, що у Житомирі сформувалась погана традиція, коли ПКД достатньо швидко (всього за два-три роки) старіє і стає непридатною для реалізації проекту у житті.

  Однак повернімося до «Бюджету участі – 2017». Збагачені досвідом минулорічної роботи над «Бюджетом участі – 2016», чиновники Житомирської міської ради повинні були продумати різні новації для вдосконалення процесу підготовки проектів, їх перевірки (верифікації) у службах і відомствах Житомирської міської ради. Але головне – як організувати процес голосування серед громадян міста з метою визначення кращих проектів «Бюджету участі  – 2017»? І ось тут вже із самого початку організації голосування було помічено цілий ряд випадкових (чи не зовсім) новацій. У вимогах, які пред’являлися до  учасників голосування за проекти «Бюджету участі  – 2017», вигулькнула цікава новинка: виявляється, для того, щоб підтвердити своє житомирське «походження», учасникові голосування треба було  мати паспорт (із довідкою про присвоєння ідентифікаційного коду) або … довідку із роботи. Ця новела у Положенні про «Бюджет участі – 2017» створила міні-сенсацію із очевидно неприємним присмаком. Адже було зрозуміло, що дозволити голосувати за кращі п’ять проектів «Бюджету участі – 2017» можна лише житомирянам, які мають паспорт із відповідною реєстрацією (раніше  –  пропискою). Усілякі інші «вдосконалення» чи новації – то бажання когось певним чином перехитрити громаду міста, отримавши шанси для залучення людей, які, хоча й не живуть у Житомирі, але працюють у місті на котромусь із підприємств, організації чи установі. І довідка «із місця роботи» насправді не повинна мати жодного стосунку до голосування за проекти «Бюджету участі – 2017». Тепер, про ще одну новинку сезону – 2017. Про те, щоб дозволити голосувати за проекти «Бюджету участі – 2017» у так званому «онлайн-режимі». Передові демократичні практики багатьох громад у ряді країн Європи передбачають для цього процес реєстрації, сканування паспорта і, зрештою, сам процес голосування. А в Житомирі до такого дива, як «онлайн», підходять по-своєму. В тому числі, використовуючи базу даних тих установ чи організацій, де фіксуються відомості про тих людей, які до них звертаються, обслуговуються і т.ін.  Саме тому Координаційна рада «Бюджету участі -2017» і вдалася до вилучення певних проектів, які стали очевидними лідерами «електоральних симпатій». Проте, достатньо було організаторам голосування «через гаджет» не «розганятися» аж занадто швидко та завзято, а поступово збільшувати потрібну перевагу. Тоді цілком можливо і, як не дивно, а вилучення так званих «бібліотечних» проектів, про які було стільки мови, могло і не бути. Взагалі, таке «вилучення» навіть сьогодні, вже по завершенню голосування за проекти «Бюджету участі – 2017», виглядає некоректно і навіть волюнтаристично : хтось вирішив і швидко «підштовхнув» Координаційну раду до відповідного рішення. Але й воно «шкутильгає» на обидві ноги, бо із 15 членів Координаційної ради за «дискваліфікацію» бібліотечних проектів «Бюджету участі – 2017» проголосувало лише п’ятеро осіб.(?) Те ж саме можна було б сказати і про голосування студентів Національного агроекологічного університету, які прийшли до міської ради ледь не єдиною шеренгою. Але формально жодного  порушення допущено не було.

  Таким чином, «Бюджет участі-2017», який проходив за більш потужної участі житомирян, ніж торік, все ж таки породив чимало зауважень, доповнень та  пропозицій, які варто буде  обов’язково врахувати  під час проведення конкурсного відбору «Бюджету участі – 2018». Перш за все, варто внести цілий ряд суттєвих уточнень щодо сутності та змісту проектів, які пропонуються для втілення у життя. Для чого, наприклад, громадській організації чи конкретному громадському активісту  пропонувати проекти, які стосуються виключно комунальної сфери господарства міста. Якщо користуватися логікою цьогорічної практики «бюджету участі», то можна дійти до того, що у майбутньому проекти «бюджету участі» будуть стосуватися навіть заміни каналізаційних люків біля конкретних будинків.(!) І, взагалі, змагання між певними «прибудинковими територіями» на вдосконалення за рахунок «бюджету участі» певним чином вихолощують чи навіть дискредитують його першочерговий зміст і задум. Проекти «бюджету участі» мають нести очевидну інноваційну складову і бути в чомусь унікальними для всього Житомира. Окремо варто сказати про склад Координаційної ради, яка опікується підготовкою та проведенням конкурсу серед проектів «бюджету участі». Ну, не можуть бути у складі Координаційної ради люди, які, так чи інакше, причетні до певного проекту, або ж навіть лобіюють окремі такі проекти. І, взагалі , керівництво міста вже на початку 2018 року мало б провести потужну громадську кампанію із обговорення суттєвих деталей, важливих для майбутніх «бюджетів участі». Можливо й сам проект дещо змінити. Наприклад, назвати його «бюджетом співучасті», запропонувавши громаді певного мікрорайону варіант втілення певної ідеї (проекту) за умови конкретної участі небайдужих городян. Тоді, до речі, й процес реалізації найцікавіших проектів проходив би куди швидше і ефективніше, ніж це відбувається зараз із переможцями «Бюджету участі – 2016». Бо ж відомо, що саме громада є не лише відмінним практиком-реалізатором, але й не менш вправним контролером. Якщо це насправді громада, а не спілка ділків, спритників і так званих «аХтивістів», які за допомогою всіляких хитрощів та «вдосконалень» прагнуть використати гарну справу на свій розсуд, який до громадського інтересу іноді не має жодного стосунку.

Микола Корзун

Як повідомляли "20 хвилин", за кращі проектні пропозиції бюджету участі проголосували 8 676 житомирян.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.