А ювілей залишився непоміченим?

У серпні, коли з’явилася новина про те, що Житомирщина готується до відзначення 80-річчя від часу свого створення, здавалося, що свято має бути ледь не головним у цьому році.

 

А ювілей залишився непоміченим?

Обласна влада, щоправда, одразу застосувала нині модний прийом – звернулася до громади за допомогою щодо пропозицій, як краще облаштувати ювілей. Але, чи то громада не почула закликів чиновників, чи можливо, й справді свят на вересень 2017-го назбиралося забагато, проте ювілейна дата від часу створення Житомирської області виявилась у очевидному офсайді. У такому собі положенні «поза грою».

Якщо порівняти, наприклад, фестиваль льону, який наприкінці серпня проходив у селі Стремигород на Коростенщині, із ювілейними урочистостями з нагоди створення нашої області, то 80-річний ювілей виглядав більш ніж «скромно». Адже «вечір із мальвами» у Житомирському драмтеатрі аж ніяк не відповідав масштабу та «розмаху» свята, яке вимагало не помпезності (якої не було), не фестивального калейдоскопу, а певного креативу і розуміння важливості поважного ювілею. Голова обласної адміністрації, так само, як і голова Житомирської облради, мали б розуміти, що далеко не кожному керманичеві Житомирщини випадає нагода відзначати подібні дати на чолі обласної влади.

У підсумку, Житомирщина так і не скористалася знаковою подією, аби ще раз згуртувати громаду, нагадати про свою малу Батьківщину земляцтвам житомирян, які  шанують рідне Полісся далеко за його межами. Свого слова не сказали ані науковці, ані краєзнавці, голос яких мав би лунати напередодні поважного ювілею найгучніше. Можливо, тоді б не треба було б у «пожежному порядку» складати список «найбільш цікавих і промовистих фактів» із минулого Житомирщини, які були розміщені на веб-сайті Житомирської облдержадміністрації.

До речі, більшість із надрукованих «сенсацій» щодо особливостей та принад Житомирщини мали відверто сумнівний зміст і «пахли» відвертим примітивізмом. Ну, а як же інакше можна потрактувати звістку про те, що Соколовський кар’єр на околиці обласного центру за своєю глибиною може «потягатися» із озером Байкал?! Ще однією особливістю визначних фактів про Житомирську область стала присутність у «списку» майже десятка спортсменів. Причому, далеко не найтитулованіших чи хоча б відомих за межами самої Житомирщини.

Натомість, про справді рекордні досягнення видатних полісян нинішня Житомирщина наче й забула. Таке враження, що слава колишніх хмелярів, льонарів, багатьох Героїв-орденоносців, якими пишалася поліська земля, кудись безслідно поділася. Ювілей минув так тихо і мляво, що здавалося, ніби ми цураємося самого факту створення 22 вересня 1937-го року Житомирської області. Так, можливо час для створення Житомирщини, як нової адміністративної одиниці на карті УРСР, був не таким вже й славним, оскільки співпав із розпалом репресій проти безвинних громадян. Але ж за 80 років бувало всілякого. Були поразки, але ж були і здобутки. І нам таки є чим пишатися, хоча при цьому головніше – усе ж таки, не забувати! Інакше ми скоро не повіримо у те, що у нас, у Житомирі, була навіть своя «Дошка пошани». До речі, вона й досі існує, стоїть і споглядає на пошану відвідувачів популярної харчевні.

Хоча, якщо не вдаватися у деталі, 80-літній ювілей можна і треба було провести суто по-людськи і без зайвої помпезності. По-людськи, це коли у центрі уваги ювілейних заходів мала б знаходитись історія величезної області, яка, як відомо, дорівнює розміру деяких держав. Це, коли, хоча б ненадовго, хоча б на тиждень-два, Житомир нагадував би своїм мешканцям (а тим паче – гостям) про свій заслужений ювілей. Але про це ні біг-борди, ні рекламні постери не говорили. Сіра буденність і прогресуюча злиденність мало спонукала нашого сучасника до ювілейних згадок, але ж у школах, у вузах, на телебаченні та радіо тощо згадка та змістовна інформація могли б зробити свою справу. І ми точно знали б, що Житомирщина у своїх нинішніх «кордонах» прожила аж вісім десятиріч.

Звичайно ж, свято – не самоціль. Ювілей – не привід для гучного фуршету чи бенкету. Але ж, відомо, що для людей, для здорового і цивілізованого суспільства означає пам’ять. Ми, вочевидь, про значення та вагу такого слова трохи підзабули. Чи не час згадати?

Микола Корзун

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

12:01 Ігор Гундич про гру ФК «Полісся»: Цього для результату і виконання завдання не достатньо – очікуйте на зміни 11:48 Випив - украв, протверезів- намагався позбутися 11:44 Викрадений в Норвегії автомобіль знайшовся на Житомирщині 11:20 Чоловік втопився у власній криниці Від читача 23:02 CHERNOBYLING 2018: перший постапокаліпсис фестиваль urbex, музики та мистецтв вже у Києві 11:00 На Житомирщині продовжують перевіряти легальність підприємницької діяльності з випалювання вугілля 10:45 Нова Пошта Космічний Напівмарафон: дитячі забіги 10:25 МОЗ про причини харчових отруєнь та профілактику небезпечних хвороб і станів 10:09 Монети царської Росії громадянин Молдови намагався перевезти через білоруський кордон 09:50 Житомирський прикордонний загін отримав міжнародну технічну допомогу 09:20 У Житомирі відбувся благодійний концерт на підтримку солістки гурту "Фрістайл" Ніни Кірсо 09:06 Курс валют на 20 липня: гривню послабили 08:58 Погода у Житомирі 20 серпня: ясно, без опадів, до 27 тепла
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up