«Житомирводоканал» з лютого перевели на постачальника «останньої надії»

Згідно з минулорічним тендером КП «Житомирводоканал» підписало договір на постачання у 2021 році електроенергії з ТОВ «Велінком». Водоканал залишається самим великим споживачем електроенергії з-поміж усіх бюджетних і комунальних установ та підприємств в області. Угодою запланували придбати впродовж року 33 мільйони кіловат-годин електроенергії за 53 млн 965 тис 250 грн. Тобто 1 кВт/год обходиться в 1,63 грн, включно з вартістю доставки.
Однак 8 лютого 2021 року обласна енергорозподільча компанія ПрАТ «ЕК «Житомиробленерго» надіслало на адресу водоканалу лист, де вказує, що ТОВ «Велінком» набув статусу «дефолтного».

Тобто в разі недостатності фінансової гарантії, такий електропостачальник спочатку набуває статусу «переддефолтний». В разі перебування в такому статусі понад 7 робочих днів, переходить в статус «дефолтний», що означає припинення діяльності на ринку електричної енергії та припинення всіх договорів. Саме це трапилося з постачальником «Житомирводоканалу».

Карантин і суцільні борги
Нові правила на енергетичному ринку вступили менш як рік назад, в березні 2020 року. Причиною стало те, що майже кожне підприємство стикається з питаннями перевитрати або надлишку від прогнозованого обсягу. В обох випадках розв'язувати проблему доводиться постачальнику, якого обрало підприємство: якщо електроенергію треба докуповувати, її вартість, скоріше за все, виявиться суттєво вищою за ціну, що платилася планово. Вона підраховується, виходячи з найбільшої ціни, що склалася на балансуючому ринку та ринку “на добу наперед” на момент подання заявки про до купівлю, помноженої на коефіцієнт 1,05. А от для продажу надлишку доведеться орієнтуватися на найнижчу ціну на двох ринках на момент продажу, помножену на коефіцієнт 0,95.
Отже, в обох випадках постачальники втрачають. Однак, жоден постачальник за таких умов не планує працювати зі збитками. Все це впливає на кінцеву ціну електричної енергії для споживача. Тому всі ці витрати закладаються у договори з кінцевим споживачем, який, в свою чергу, також буде зацікавлений у кращому плануванні своїх енергетичних потреб.
Куди складніше становище у невеликого постачальника, оскільки коли постачальник виходить на ринок небалансів, балансування відбувається не за кожним його споживачем, а за загальним обсягом купівлі та продажу. Відповідно небаланс створений одним або декількома потужними споживачами збільшує вартість електроенергії для інших.
Водночас із 12 березня 2020 року в Україні ввели карантин та низку інших заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Уряд ухвалив рішення про тимчасову заборону в'їзду в Україну іноземців та закрив міжнародне пасажирське сполучення. Згодом, з 25 березня надзвичайну ситуацію запровадили по всій Україні із закриттям більшості установ та організацій. Зі своєї сторони Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) заборонила на період карантину відключати побутових споживачів через наявність заборгованості за електроенергію. Згодом на період дії карантину заборонили здійснювати «відключення та обмеження нижче технологічного мінімуму споживання електричної енергії підприємств централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності».
Через появу величезних боргів перед постачальниками електроенергії НКРЕКП запровадила мораторій на застосування статусу до них «дефолтний» і можливість роботи на енергоринку навіть тих компаній, які постійно не розраховуються за електроенергію. Почали накопичуватися взаємні борги: населення та споживачів перед постачальниками електроенергії, постачальників – перед енергоринком, енергоринок – винен виробникам електроенергії. Піком неплатежів став кінець 2020 року, коли виникла критична ситуація із запасами палива та можливістю забезпечити країну достатньою кількістю електроенергії.
В грудні 2020 року Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ надіслало до НКРЕКП листа, в якому навела докази, що відсутність застосування статусу «дефолтний» на період карантину до учасників ринку електроенергії дала можливість для зловживань та накопиченню заборгованості.
«Наявна інформація свідчить про системні зловживання учасниками ринку, які полягають у штучному накопиченні заборгованості перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» на балансуючому ринку, а також за надані послуги з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами», - наводиться у даному листі.

«Створення безнадійної заборгованості на балансуючому ринку, а також за надані послуги з передачі електричної енергії… призводить до завдання економічних збитків державній компанії ПрАТ «НЕК «Укренерго», - йдеться у висновку СБУ. Для виправлення ситуації, СБУ вважає за доцільне, щоб НКРЕКП відновила застосування статусу «дефолтний» до учасників ринку.
З 1 лютого 2021 року НКРЕКП таки погодилася з висновками СБУ, що не могло не відобразитися на ринку електроенергії. Майже відразу неплатоспроможними оголосили декількох постачальників електроенергії, включно з ТОВ «Велінком».
Достеменно невідомо скільки боргів накопичив постачальник за електроенергію і яка частка з цих боргів належить КП «Житомирводоканал». Але починаючи з 8 лютого для водоканалу настала зовсім інша реальність.

«Остання надія» Житомирводоканалу
До постачальника останнього надії можна звертатись тільки у виняткових випадках, перелік яких є вичерпним. Зокрема, у разі, коли постачальнк збанкрутував, або у нього анульована ліцензія, або з ним щось трапилось і він щезнув. 
Щоб укласти договір з постачальником останньої надії — треба мати відповідну підставу. Однією з підстав є те, що споживач не встиг чи не зміг укласти договір зі звичайним постачальником. Строк споживання електричної енергії у постачальника останньої надії — до 90 календарних днів. Так як це проводиться автоматично — замовнику треба якимось чином узаконити свої дії. І відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії» договір вважається підписаним між постачальником останньої надії і споживачем з моменту, коли споживач почав споживати електроенергію. У наведеному випадку оформити все слід автоматично. Немає ніяких заяв.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1023-р постачальником «останньої надії» по 31 грудня 2021 року визначено Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».
За проведення закупівель в КП «Житомирводоканал» уповноваженою особою є Наталія Дейнекіна:
- На сьогодні у нас немає договору з постачальником останньої надії. Нас перевели в автоматичному режимі і вартість електроенергії відразу ж підскочила втричі, - пояснює Наталія Станіславівна.
Оскільки тариф водоканалу обмежений і йому доводиться отримувати електроенергію від постачальника останньої надії, він гарантовано вийде за бюджет фінансування, що будуть борги, або ж треба буде якось обмежити споживання.
Розуміючи всю безвихідь ситуації КП «Житомирводоканал» терміново почало шукати альтернативного постачальника, надіславши листи учасникам попередніх закупівель.
- Ми надіслали декілька листів. З отриманих пропозицій найбільш прийнятною була від ТОВ “М ГАЗ ТРЕЙДІНГ”, - запевнює уповноважена за закупівлі в КП «Житомирводоканал» Наталія Дейнекіна.
 

«…Відповідно до підп. 2 п.2 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі” замовником застосовується переговорна процедура закупівлі як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю при розірванні договору про закупівлю з вини учасника/електропостачальника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини учасника/електропостачальника ТОВ «Велінком», - вказано в оголошенні
Угоду з новим постачальником підписав технічний директор КП «Житомирводоканал» Сергій Єрьомін. Таким чином ціна електроенергії для підприємства підскочила з 1,63 грн, як це планувалося за угодою з ТОВ «Велінком» до 2,06 грн за 1 кВт/год за новою угодою.
Загалом КП «Житомирводоканал» планує придбати не більше 5,2 мільйони кіловат-годин за 10 млн 712 тис грн.
(фото з угоди)
Разом з тим КП «Житомирводоканал» оголосило про новий відкритий тендер із закупівлі 23 мільйони кіловат-годин електроенергії до кінця 2021 року на суму 52,9 млн грн. Аукціон призначили аж на 20 квітня 2021 року. Отже, щонайменше до травня цього року струм купуватиметься у ТОВ “М ГАЗ ТРЕЙДІНГ”, який, сподіваємось, не буде виключений з енергетичного ринку, що дозволить житомирянам уникнути проблем з наявністю води в кранах.

Тарас Боросовський

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.