Комунальне рабство: українців змусять платити штраф за прострочену "комуналку"

9 листопада 262 народні депутати Верховної Ради прийняли нову редакцію закону про житлово-комунальні послуги.

Якщо повернутись в історію, то пеню за комунальні послуги відмінили ще в далекому 1996-му році, коли в Україні масово затримували заробітну плату та пенсію. Далі спроба карати неплатників у депутатів була у 2014-му році, тоді ж закон провалили, оскільки за нарахування пені проголосували усього 36 нардепів. Цього ж року все інакше: за ухвалення законопроекту, який передбачає прозорий поділ тарифу із зазначенням розміру плати за комунальні послуги та плати власне за послуги з управління, проголосували 262 депутати за необхідного мінімуму у 226 голосів.

Законопроект №1581-д «Про житлово-комунальні послуги», який був ухвалений у другому читанні в цілому, надасть можливість українським споживачам регулювати відносини з постачальниками та контролювати усю житлово-комунальну сферу.

Несвоєчасна оплата

Наприклад, ви отримали рахунок на 700 грн за опалення. Якщо до 20-го числа наступного місяця не заплатили, то вже 21 числа вам нарахують пеню, яка складатиме 70 копійок в день. Ніби й небагато, але за місяць це вже майже 22 грн, а за рік – додаткові 260 грн до вашого рахунку. І це якщо пропустити оплату тільки за один місяць. Кожен наступний неоплачений місяць тягне за собою нові несплачені штрафи. Є і плюс: пеня не може перевищувати 100% від суми платіжки. Тобто за 700 грн ваш штраф за один місяць не перевалить. Чиновники заспокоюють: штрафувати будуть не всіх. Наприклад, якщо ви отримуєте субсидію і держава її затримала – пені не буде. Якщо вам затримали зарплату і ви можете документально це підтвердити, пені також не буде.

Комунальники нестимуть відповідальність за якість послуг

Законом вводиться відповідальність постачальників за якість комунальних послуг. У разі припинення поставок послуги, мешканці протягом трьох годин повинні бути сповіщені про це так само, як і про терміни щодо усунення аварії або планового відключення. Звісно, якість послуг має відповідати затвердженим нормам і стандартам. Виконавець послуги з постачання та розподілу електричної енергії зобов’язаний поставляти споживачеві електричну енергію відповідно до умов укладеного договору про постачання з дотриманням встановлених показників якості послуг. «Параметри якості електричної енергії повинні відповідати нормативним документам в галузі стандартизації. Виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її поставки безперервно, з гарантованим рівнем безпеки і величини тиску. Параметри якості води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам », – наголошується в тексті документа.

Новий закон передбачає право споживачів платити менше за неякісні комунальні послуги, а також не платити за них зовсім (виняток – опалення), якщо він тимчасово не проживає в квартирі більше місяця.

Серед інших новацій – розмежування поняття житлових та комунальних послуг.

Житлові послуги – це послуги з управління багатоквартирним будинком, до якої входить, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, обслуговування відповідних інженерних мереж та ліфтів, поточний ремонт загального майна.

Комунальні послуги – це послуги з постачання природного газу, електричної енергії, теплової енергії, гарячої та холодної води, водовідведення, поводження з побутовими відходами

Договірна система

Відповідно до законопроекту, в Україні вводяться договірні основи взаємодії споживача з постачальниками комунальних послуг, водоканалами, теплоенерго, компаніями щодо поводження з відходами, електроенергетики, газовиками.

Мешканці будинків, які створили своє ОСББ, можуть підписувати колективні договори з постачальниками послуг. Там, де таких об’єднань не буде, постачальники мають право вводити індивідуальні націнки або послуги, наприклад, абонплату або індивідуальні тарифи за обслуговування лічильників.

У випадку з колективними договорами такої плати немає, так як постачальник послуги не несе витрат з обслуговування тисяч абонентів, а працює тільки з одним представником від будинку. При поставках за індивідуальними договорами вводиться також плата за утримання і ремонт внутрішньобудинкових мереж (від входу в будинок до квартири).

Розмір її, як і абонплати, повинен пізніше визначити Кабмін. Від оплати мереж, в принципі, можна відмовитися. Але якщо раптом лопнула труба в підвалі, ця ситуація може стати вашою особистою проблемою, і її ремонт обійдеться вам в чималу суму.

Як зазначає аналітик Асоціації міст України Олег Гарник, «…законом передбачається здійснення комерційного обліку послуг з постачання природного газу, електроенергії, теплової енергії, гарячої води та централізованого водопостачання. Для різних видів послуг він буде здійснюватися за різними правилами.

Так облік послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання буде здійснюватися за показниками лічильників у будівлі або її частині (наприклад, в під’їзді). Внески за встановлення, обслуговування та заміну таких лічильників включаються до плати відповідного виконавця, але в рахунку відображаються окремо. Таким чином отримувачі послуг чітко бачитимуть, яку суму вони платять за послугу, а яку – за лічильник. Розмір внесків на лічильник для кожного будинку буде затверджуватися органом місцевого самоврядування індивідуально».

Відчиняйте: ми прийшли вас відключити

Одним із неприємних пунктів нового закону є стаття про право комунальників відключати боржників від послуг в разі затримок з оплатою. У статті, щоправда, обумовлюється, що відключати за несплату комунальних послуг не можна в тих випадках, коли якість послуг не відповідає умовам договору. Нагадаємо, раніше право комунальників на відключення було зареєстровано тільки в підвідомчих актах і не мало ніякої сили закону.

Що стосується обліку послуг з постачання природного газу та електроенергії, то тут фактично нічого не зміниться. Він буде здійснюватися за показниками індивідуальних лічильників, які встановлені у квартирах або нежитлових приміщеннях.

Закон в дії

Згідно з перехідними положеннями до закону, документ вступає в силу наступного дня після його опублікування і вводиться в дію за шість місяців з дня набрання чинності, за винятком деяких частин статті 26, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.

Укладені до набрання ним чинності договори про надання житлово-комунальних послуг продовжать дію ще протягом одного року після вступу в силу закону. Протягом цього терміну співвласники багатоквартирних будинків повинні самі визначитися зі своїм майбутнім, а головне – знайти ефективного керівника для свого будинку.

Нагадаємо, станом на 1 листопада загальноукраїнський борг за житлово-комунальні послуги – 8 млрд 829 млн 100 тис. грн.

Аліна Бойко

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.