Ініціатива чи популізм перед виборами: чим загрожує здешевшання опалення

Ініціатива чи популізм перед виборами: чим загрожує здешевшання опалення

Кабінет Міністрів встановив граничні тарифи на постачання теплової енергії та гарячої води населенню, анонсовані Прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом. Відповідне рішення ухвалене на засіданні уряду 26 червня. Але чим може обернутися така урядова ініціатива, з`ясовували наші журналісти. 

Міністр юстиції Павло Петренко написав на своїй сторінці у Facebook, що граничний тариф на теплопостачання по всій країні встановлений на рівні 1400 гривень за гігакалорію при наявності лічильника і 35,21 грн за кв. м – без лічильника.

«Уряд Володимира Гройсмана встановив в країні економічно обґрунтовану, граничну вартість тепла для населення, чим захистив українців від місцевих «комунальних баронів» і необґрунтовано завищених цін на тепло. Українці не повинні платити за повітря або забезпечувати надприбутки власникам постачальників тепла, серед яких – офшорні компанії», – зазначив він.

За попередніми оцінками, зниження тарифів по всій країні становитиме близько 14 %, а в окремих містах люди платитимуть менше на 40 %. Здавалося б, все просто чудово. Але виникає багато питань, на які немає відповідей. Проти такого рішення виступили міністр регіонального розвитку та міністр фінансів.

Представник президента в уряді Андрій Герус прокоментував рішення Кабінету Міністрів щодо встановлення граничних тарифів на житлово-комунальні послуги для українців на опалювальний сезон 2019-2020 років. Свою думку він висловив журналістам у кулуарах уряду. 

«Я думаю, що було б правильно змінити ліцензійні умови НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг), тому що коли національний регулятор встановлював тарифи – 3 роки тому, потім була так звана децентралізація, коли ті тарифи нібито передавали на місця, і в деяких випадках децентралізація призвела до того, що на місцях встановлюються дуже різні тарифи, й іноді до них бувають питання», – розповів Герус.

Він висловив сподівання, що національний регулятор, який встановлює тарифи, може виявити, куди йдуть гроші на місцях.

«Або вони виводяться із компанії, або заробляються там надприбутки. Тоді регулятор буде наводити порядок з тарифами, це буде законно і правильно. Таку позицію підтримують і наші міжнародні партнери. До опалювального сезону ще є час, і можна ухвалювати рішення. Це має бути позиція регулятора, але наскільки я знаю, у них відповідні процеси розпочалися, щоб збільшити кількість ліцензіатів, яким вони встановлюють тарифи», – додав Герус.

Не підтримав цю ініціативу, зокрема, й міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадій Зубко. Він висловив занепокоєння тим, що встановлюючи граничний тариф, уряд позбавить теплопостачальні підприємства окремих міст інвестиційної складової в тарифі, що унеможливить проведення тепломодернізації і не дасть змогу розраховуватися за раніше взятими на це кредитами.

Що стосується реакції місцевих органів влади, то вони зараз перебувають майже в стані паніки. Асоціація міст України категорично заявляє, що прийняття таких рішень уряду та врегулювання ситуації за рахунок місцевих бюджетів є недопустимим і несе загрозу припинення теплопостачання міст. В поширеному Асоціацією повідомленні наведені достатньо вагомі причини вважати саме так.

«Теплопостачання або соціальні програми і зарплати – саме такий вибір може постати перед чималою кількістю місцевих бюджетів в опалювальний сезон 2019/2020. Результатом рішення уряду можуть стати додаткові витрати місцевих бюджетів у сумі 7 млрд грн. Тому зниження граничного тарифу на постачання тепла, яке уряд прийняв 26 червня, ляже додатковим навантаженням на місцеві бюджети.

Варто зазначити, що, за даними НКРЕКП, середньозважений економічно обґрунтований тариф по Україні на теплову енергію станом на 1 травня 2019 року складає 1807 грн за 1 гігакалорію. Тобто різницю між обґрунтованим тарифом в 1807 грн та встановленим рішенням уряду в 1400 грн, а це 407 грн за гігакалорію, повинен буде відшкодовувати місцевий бюджет. Для багатьох це виявиться катастрофічними витратами і може призвести до краху всієї системи не тільки опалення, але і в інших сферах, наприклад, у сфері соціального захисту. Мова йде про чималеньку суму: 7 млрд грн», – йдеться у повідомленні Асоціації міст України. 

Як зауважують в Асоціації, раніше проект цього рішення вже обговорювали на різних рівнях. Тоді Асоціація міст України звернулася до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з пропозицією не змінювати граничний рівень тарифів для підприємств теплопостачання. Але уряд все ж таки прийняв таке рішення. 

В Асоціації міст України прогнозують, до чого може призвести рішення уряду щодо граничного зниження на постачання тепла: «Щоб не припиняти теплопостачання, органи місцевого самоврядування будуть змушені зняти кошти з багатьох важливих програм розвитку. Наприклад, припинити фінансувати соціальні програми, скоротити зарплати педагогам та лікарям, зупинити реконструкції або зведення шкіл та дитячих садочків, ремонт та будівництво вулиць, скоротити працівників комунальних підприємств».

Для бюджету Житомира це буде близько 150 додаткових мільйонів гривень на рік. Житомирський міський голова Сергій Сухомлин зауважує, що за таких умов говорити про розвиток комунального підприємства чи зростання зарплат комунальників не доводиться. Більше того, це означає відтік кваліфікованих працівників за кордон. 

«Торік КП «Житомиртеплокомуненерго» замінило більше 7 км труб великого діаметру за проектом ЄБРР. У 2019 році плануємо замінити навіть більше. Але це рішення уряду фактично зупиняє проект ЄБРР з будівництва нових котелень на альтернативних видах палива та реконструкції діючих. Бо скрізь в умовах кредиту стоїть самоокупність. Тут ні про яку самоокупність не йдеться. Навпаки, йдеться про економію фактично на всьому. Бюджет розвитку Житомира, який становить 300 мільйонів гривень, по суті ділиться навпіл. Це рішення призведе до згортання інших соціальних програм у місті. Зокрема, ми будемо змушені економити на зарплатах педагогам та лікарям, будівництві шкіл та дитячих садочків, ремонті доріг тощо», – коментує Житомирський міський голова Сергій Сухомлин.

«Дивно, що нове рішення уряду не стосується державних підприємств теплоенергетики, якими він управляє. Мова йде лише про комунальні, яким тарифи встановлюються органами місцевого самоврядування», – зауважують в Асоціації міст України. 

Наша редакція отримала також коментар від голови Асоціації ОСББ «Жито-Мир» Ігоря Скоропада стосовно прийнятого урядом рішення:

«Є велика засторога. Ми маємо скажені борги, та ще невідомо що буде далі. Тобто це не так пов'язане з самою постановою, як із визначенням ціни. Невідомо як взагалі це спрацює, ціна, дійсно, в різних містах різна. Вартість гігакалорії не може визначатись в кабінеті. Це пов'язано з багатьма факторами, зокрема, з трубами. Наприклад, в Житомирі по вулиці Жуйка труба 15 кілометрів. Тому не може тариф просто так визначитись з Києва. Це як в тому анекдоті: середня температура по лікарні, а в нас середня ціна по країні. При цьому зараз, у липні, ще не можна підбивати результативну частину цієї постанови. Але також не можна відкидати варіант, що деякі теплокомуненерго опиняться на межі банкрутства. В нас багато постанов виходять, що не виконуються. Тому також є версія, що і ця постанова не буде виконана».

Коментар експерта

Тетяна Кухарська, представник Асоціації міст України, також прокоментувала для нашого видання рішення уряду про встановлення граничних рівнів тарифів на тепло:

«Ця постанова несе загрозу опалювальному періоду 2019-2020 років. Витрати для місцевих бюджетів будуть просто кричущі. Це поставить місцеві бюджети на коліна. Це офіційна позиція Асоціації міст України, та ми через всі можливі канали заявляємо про неприпустимість такої ситуації. Ми будемо звертатися до Кабміну і до народних депутатів з метою через законодавчі акти вплинути на цю ситуацію. Якщо б цією постановою був встановлений граничний тариф і для державних підприємств, може, ми б не стверджували цього, але якщо тариф встановлений тільки для тих споживачів, яким тарифи встановлюють органи місцевого самоврядування, то ми говоримо про популістські заходи перед позачерговими виборами до Верховної Ради».

Руслан Мороз

 

 

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

keyboard_arrow_up