Бюджет-2018: на освіту та медицину громадам не вистачає більше 20 млрд грн

Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості у галузях освіти та охорони здоров’я, розраховані Мінфіном, не відповідають реальним потребам споживачів послуг.

«Обсяги освітньої та медичної субвенцій з державного бюджету не забезпечують мінімальну потребу в коштах на галузі освіти та охорони здоров’я, навіть на захищені статті видатків.

По освітній субвенції не закладено жодного відсотку росту, в той час коли обіцяно зростання заробітної плати педпрацівникам на 25%. Матиме місце вимивання власних коштів місцевих бюджетів.

По медичній субвенції ріст закладено лише на рівні 8%, при тому що вже зараз ця галузь недофінансовується на 30%. При цьому, очікується значне зростання цін на енергоносії (згідно з очікуваннями Мінекономрозвитку на 20%), що стане додатковим навантаженням на місцеві бюджети», – розповідає Ігор Онищук.

У зв’язку із підвищенням заробітної плати органи місцевого самоврядування витрачають значні кошти на галузі освіти й охорони здоров’я з власних джерел доходів, відволікаючи фінансовий ресурс, який міг би бути спрямований на розвиток власної інфраструктури.

Обсяг недофінансування за освітньою субвенцією – 13,3 млрд грн, за медичною – 7 млрд грн.

«Найбільше занепокоєння викликає, по-перше, знищення мотиваційного механізму нарощувати власні доходи місцевих бюджетів, оскільки тепер фактично не 50%, а всі 80% суми перевищення доходів вилучатимуться до державного бюджету.

По-друге, Кабмін ініціює черговий етап перерозподілу повноважень.

Відтепер уряд пропонує фінансування пільг населенню за житлово-комунальні послуги, а також погашення заборгованості по таких послугах, що утворилася за минулі роки, здійснювати за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Не забезпечено належним ресурсом в наступному році перші вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів новостворених громад.

Компенсаційний ресурс за пільги зі сплати земельного податку суб’єктам космічної діяльності та літакобудування надані державою просто мізерні», – зазначив аналітик з питань бюджету Асоціації міст України.

Додаткова дотація на утримання закладів освіти та охорони здоров’я (16,5 млрд грн) передана лише на рівень обласних бюджетів, що дискредитує сам принцип переходу на прямі міжбюджетні відносини громад і ставить у залежність від вищого рівня.

Також це може спричинити ріст корупційних ризиків, оскільки порядок подальшого перерозподілу область визначає самостійно, без будь-яких погоджень.

«Фінансування пільг на проїзд держава повністю переклала на місцеві бюджети. Нагадаю, що останнім часом катастрофічно зростає заборгованість перед перевізниками та надавачами послуг. Так, “Укрзалізниця” заявила про скасування окремих зупинок, а “Укртелеком” направив численні звернення в судові інстанції та пригрозив припиненням надання послуг.

При збереженні таких намірів, розбудовувати власну інфраструктуру місцевій владі не буде з чого, оскільки кошти будуть йти виключно на делеговані повноваження та забезпечення поточних потреб. Як наслідок, сфери благоустрою, ЖКГ, дорожня інфраструктура тощо залишаться без фінансування», – наголосив Ігор Онищук.

Нагадаємо, заборгованість по зарплаті медичним працівникам Житомира до кінця року складе 63 млн гривень.

Матеріал підготований у рамках співпраці з проектом «VoxConnector».

Алла Гетьман

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Google