Як і очікувалося, більшість житомирян дивуються, чому у місті досі немає пам’ятника Небесній Сотні, а портрети наших героїв розміщені на монументі, на якому колись «жив» Ілліч. Саме тому стабільною пропозицією містян було встановити замість цих руїн меморіал Героям України.
Ще однією проблемою міста є наш драматичний театр, а точніше – приміщення, в якому він розміщений, бо на акторський склад нарікати гріх. Якщо з будівлі зняти афіші й прибрати вивіску, яка вказує, що це – театр, то жоден турист у Житомирі навіть не припустить думки, що це – «Дім Муз», а скоріше вже піде до будівлі Корольовського районного суду (там хоча б колони гарні).
Як є:
плоша м. Житомир
Як має бути:
площа у м. Вінниця
Наступне питання, яким переймаються люди – «Чому на майдані Соборному таке жахливе асфальтне покриття і регулярно кудись зникає дорожня розмітка?». Ну серйозно. Що-що, а хоча б дорогу і пристойні тротуари без ям і дірок уже можна було б якось зробити, а то, дивлячись на проїжджу частину, так і наспівуєш «Я пам’ятаю всі твої тріщинки…». І, випереджуючі запитання-виправдання: ні, ямковий ремонт не рятує; так, це дуже видно; ні, це зовсім не ефективно.
І, на жаль, не останній, але все ж вагомий недолік центральної площі міста – це фасади навколишніх будинків, які не те що не прикрашають майдан, а навпаки – псують його зовнішній вигляд. Звісно, ліпнини і барельєфів там ми вже не побачимо, бо зведені вони не за тієї епохи і штучно «зістарювати» їх ніхто не буде, однак надати їм пристойного вигляду – без оббитої плитки і облізлих балконів готелю «Україна» – цілком реально. До речі, ще нещодавно окрасою Соборного був величезний прапор України, який зняли, не надавши жодної альтернативи. А дарма.
Словом, нам є куди прагнути й розвиватися, адже досконалість не має меж. І навіть попри те, що за найскромнішими підрахунками модернізована площа найближчі 5 років нам не світить, віримо, що з часом і від вигляду житомирського майдану перехоплюватиме подих.
Час змін: чи варто очікувати кроків у Європу?
«Усе навпаки і усе не так» – слова з однієї пісні, які прекрасно підходять до опису нашої центральної площі. Проте, як завше, пропонуємо вам невеликий план змін Житомира.
Насправді зробити варто не так і багато, трохи зосередженості, праці та фінансування – і все вийде.
Зробивши експрес-опитування, ми зрозуміли, що головною проблемою умовного центру Житомира є сірість. Мало зелені, буденно-сірі будинки, загрозливий вид театру – те, на що варто насамперед звернути увагу під час реконструкції.
Якщо промоніторити вигляд центральних площ міст Європи (до якої ми всі так прагнемо), можна зробити один висновок: акцент у екстер’єрі зроблено на тотальному озелененні, будинки яскраві та охайні, немає розбитих тротуарів, потрісканої проїжджої частини та розвалених пам’ятників.
У центрі міст, зазвичай, створюють арт-проекти, пам’ятники національного або місцевого значення та мистецьки оформлюють клумби.
Як є:
Як має бути:
площа . Білосток (Польща)
Повертаючись до нашої площі: замість поваленого пам’ятника «вождю» вже давно можна поставити щось більш достойне, наприклад запланований монумент Небесній Сотні, який і досі лишається проектом. Сходи, якими колись «спускали» Леніна, давно варто було б відремонтувати, адже їхній вигляд є відверто диким.
Майдан Соборний має дуже зручну локалізацію, що дозволяє спроектувати його вигляд таким чином, щоби жителі та гості Житомира не могли промайнути його, як чергову зупинку до пункту призначення, а насолоджувалися його виглядом.
Заклик, як завжди, зрозумілий та прозорий: починаймо робити красу для себе, а Європа підтягнеться.
Анастасія Кузьмич
Анна Шанська
№ 15 від 17 квітня 2024
Читати номер