Про яку нечувану свободу може йди мова, коли за думки саджають за грати?

Про яку нечувану свободу може йди мова, коли за думки саджають за грати?

Інтерв'ю з Павлом Волковим та Василем Муравицьким

У Житомир із Запоріжжя 12 квітня 2019 року приїхав у справах Павло Волков.

Це фігура у журналістиці досить відома, але в наших «патріотів» він викликає достатньо бурхливі емоції. Житомирський політичний осередок був зосереджений на виборах, тому на чергове засідання у справі Василя Муравицького 12 квітня 2019 року прийшло лише кілька молодиків, яким надали не зовсім чіткі інструкції щодо того, «кого чавить». Отож було дуже дивно спостерігати, як вони, зовсім не маючи поняття «хто й за кого», кричали невпопад «ганьба», чим досить сильно здивували навіть суддів, звиклих за роки до таких «перфомансів». Це надало нам змогу одразу почати розмову, а не шукати тему для першого запитання. Отже, ми пропонуємо нашим читачам ознайомитися з коротким змістом нашої бесіди з Павлом Волковим і Василем Муравицьким на тему свободи слова та свободи людини взагалі на політичному тлі в Україні.

Руслан Мороз: На початку нашої розмови я хочу нагадати нашим читачам, що Павло Волков – журналіст, якого в Запоріжжі повністю виправдали за всіма статтями і аналогічним звинуваченням, яке зараз пред'являють Василю Муравицькому. Саме сьогодні чергове судове засідання у справі Василя. Перше запитання до Павла: як в тебе так вийшло, що за професійну діяльність довелося сісти за грати? Стаття «тероризм» передбачає наявність вибухів, вбивств, переворотів, замахів та інших дій. Коли я читав про твою справу, то з'явилося враження, що ти лише трошки не дотягнув до ІГІЛ.

Павло Волков: Але я намагався (сміється)...

Руслан Мороз: Тож як ти став «терористом»?

Павло Волков: Ось так писав, писав та став «терористом». Але якщо серйозно, то в кінці 2016-го з'являється на якомусь провладному ресурсі «Інформ-напалм» публікація про нібито злом пошти одного одеського журналіста, де фігурує моє з ним листування, в якій я нібито прошу грошей на якийсь сайт. Там було ще якесь аналогічне листування з іншою людиною взагалі з іншого міста. У тій же публікації було викладено фейкове, взагалі незрозуміло звідки взяте моє резюме і мої дані. Деякий час все було тихо, але через півроку, у вересні 2017-го, до мене приходять.

Василь Муравицький (з посмішкою): Невже ти хочеш сказати, що СБУ співпрацює з провладними журналістами?

Павло Волков: Взагалі не знаю, як так виходить. Але в Запоріжжі відразу після моїх судів, на яких не було нікого, крім мене, адвокатів, прокурора і моїх родичів, на ряді запорізьких сайтів з'являються публікації з підписом «наші кореспонденти з залу суду».

Василь Муравицький: Може, це прокурор сам написав? (з іронічною посмішкою)

Руслан Мороз: Я тут перебиваю, але Василю, в твоєму випадку на тебе донесли твої колеги-журналісти ...

Василь Муравицький: Ну не всі, а лише троє. Аналогічна ситуація. Починається все з доносів. Мій однокурсник разом з людиною, яка працювала у мене на програмі оператором, написали донос. Я читав ці доноси. Вони написані практично під копірку. Повністю одні й ті ж запитання, одні й ті ж відповіді. Причому написали люди, які є друзями між собою і з якими я разом працював.

Руслан Мороз: Можу нагадати, що ми разом відпочивали і співали в караоке.

Василь Муравицький: З'ясовується, що співати в караоке і писати доноси в СБУ – одне одному не заважає.

Павло Волков: Це теж мистецтво, коли у людини немає аргументації на противагу, вона йде наймерзеннішим і дурним шляхом.

Василь Муравицький: Так, він пише доноси: дядечко, ось ця погана людина говорить нехороші речі про владу, убийте його! Формулювання було саме таке.

Павло Волков: У мене практично така ж історія. Я не можу сказати, чи писала ця людина донос. Але у мене був друг в юнацькі роки, з яким ми разом навчалися. Він не підтримував мої переконання. Але після мого арешту він написав статтю, що я давно скотився, ще в юнацькі роки висловлював крамольні думки проти лінії партії. З'ясувалося, що я був небезпечною людиною для суспільства. Було, звичайно, прикро, що людина, з якою ми дружили сім'ями, писала такі речі. Але і цим все не закінчилося. Коли мене відпустили, то та ж людина написала, що це, напевно, ті гроші, які я отримав для проведення якогось референдуму, я віддав адвокатові і сбушникам за те, щоб мене відпустили. Тобто це була повна маячня.

Руслан Мороз: То скільки коштує референдум?

Павло Волков: У тому-то й справа, що хтось видає в ефір повну маячню, а хтось читає і думає: так це ж страшна людина! І всі звинувачення досить стандартні. Ніхто не хоче покреативити.

Руслан Мороз: Я багато років займаюся літературою. І коли починаєш питати у наших активних громадян, чи знають вони значення терміну «руський мір», то вони якось починають губитися. Розсипаються всі звинувачення, в тому числі і в сепаратизмі. Просто з них ніхто не розуміє навіть значення цих термінів. Ось що таке сепаратизм? За якою статтею Кримінального кодексу ви зараз ставите звинувачення? Що ти маєш на увазі під цим терміном? І так починається вільне плавання. Відповіді ніколи не було. Коли протестували проти УПЦ, то ніхто з мітингувальників не зміг на камеру прочитати жодної молитви. Тобто протестували люди, які навіть не знали «Отче наш». Я добре пам'ятаю, як один з перших губернаторів Житомирщини після Майдану перед камерами заявив журналістам: свобода слова для вас закінчилася. І після цього «нечувана свобода слова», про яку говорив Порошенко і за яку садять, стала дійсністю. Коли я читав матеріали нацистської Німеччини початку минулого століття, то навіть там постійно говорилося про свободу слова. Щоправда, тільки для німців, справжніх арійців. Але все ж. У нас же про свободу слова говорить тільки Президент, поки що діючий.

Павло Волков: Справа в тому, що для обивателя, який приходить з роботи втомлений, якому немає діла до політики і взагалі його думки зайняті тільки тим, як прогодувати сім'ю, неважливі політичні процеси. Йому ніколи про це думати. У нього немає вільного часу. Він не задоволений тільки маленькою зарплатою. А щоб він не обурювався, йому треба дати ворога, якого він буде ненавидіти. Якщо ми вже заговорили про нацистську Німеччину, то після того, як режим Гітлера впав, більшість населення заявила, що вона не знала взагалі про якісь репресії, політичні вбивства, не знала навіть про концтабори і про те, що там вбивали євреїв.

Руслан Мороз: А Вермахт, виявляється, – просто солдати, які тільки виконували накази і ні про що не здогадувалися. Просто невинні немовлята! Тобто будь-яка влада шукає, кого б ненавидіти?

Павло Волков: Імовірніше, якщо люди втомлені і злі, їм самим необхідно когось ненавидіти, а влада тільки дає їм цю можливість.

Нагадаємо, Павло Волков був заарештований СБУ 27 вересня 2017 року. 6 березня 2019 року відбулося останнє засідання у його справі. Виступ прокурора на дебатах звівся до чергового читання обвинувального акта, в кінці якого він зажадав для обвинуваченого 15 років без конфіскації та стягнення вартості численних експертиз в розмірі понад 38 тисяч грн. Адвокати просили виправдувальний вирок за всіма статтями обвинувачення. Після численних судів і в'язниці Павло Волков, звинувачений у посяганні на територіальну цілісність України та іншому пособництві терористам за опубліковані ним статті був повністю виправданий і визнаний невинним. Тільки хто відповідатиме за те, що він втратив частину життя і здоров'я у в'язниці?

P.S. Поки готувався матеріал, 22 квітня 2019 року Корольовський районний суд спробував нав'язати Василю Муравицькому безкоштовного адвоката і обрати новий запобіжний захід. На засідання суду у справі Василя Муравицького не змогла прибути з поважних причин адвокат Світлана Новицька. За наполяганням прокурора суд запропонував Василю Муравицькому адвоката з ланки вторинної правової допомоги та зробив перерву. Але після консультації з адвокатом, з якою у Василя Муравицького був укладений договір, адвокат з ланки вторинної правової допомоги зазначила, що не може представляти інтереси Муравицького, адже вона не знайома з матеріалами справи, до того ж, відповідно до діючого законодавства, не можна примусити клієнта отримати послуги адвокати супротив його волі. Суд знову пішов до дорадчої кімнати та після невеликої перерви виніс рішення перенести засідання на 23 квітня у присутності законного адвоката Василя Муравицького.

Руслан Мороз

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

18:02 Найпростіший спосіб продовжити життя 17:40 Голова ОДА пообіцяв добудувати стадіон "Полісся" 17:20 Рада скасує депутатську недоторканність 3 вересня 16:42 Яке місце посів Житомир за результатами ЗНО? Від читача 16:04 Жизнь и удивительные приключения гражданина Легошина 16:35 Куди завітати на святкові вихідні 16:19 У День прапора вшанували пам’ять захисників України 16:01 Затримали чоловіка за низку крадіжок з авто 15:39 Житомир – у переліку європейських міст, що розвивають сталу мобільність 15:20 Двв "золота" привезли легкоатлети Житомирщини із чемпіонату України 15:03 Театр ляльок порадує глядачів прем"єрою "Фарбований лис" 14:40 Сьогодні День відкритих дверей у 95-й бригаді 14:22 Майже 800 житомирян уже зареєстровані для участі в Космічному напівмарафоні 14:01 Як впроваджуватиметься новий правопис 13:40 "Хода Гідності" у Києві: репетиція. ФОТО 13:19 У Житомирі відзначають День прапора. ФОТО 13:01 Затримали суддю, адвоката та слідчу 12:40 23-27 серпня в Україні надзвичайний рівень пожежної небезпеки 12:20 Ювенальні інспектори поліції оберігають відпочинок дітей 12:01 300 поліцейських забезпечуватимуть порядок під час свят
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up