Вітаємо зі 100-річним ювілеєм житомирянина Івана Кульбіду!

Іван Євдокимович Кульбіда народився 30 березня 1921 року у с. Савинці Оржицького району Харківської (нині Полтавської) області у сільській родині.

Після закінчення середньої школи вступив до Херсонського сільгосподарського інституту і у 1941 році закінчив 3 курси агрономічного факультету.

Війна внесла корективи в його життя. Більше 3-х років провів Іван Євдокимович у діючій армії на Західному, Брянському, Першому Прибалтійському, Третьому Білоруському фронтах. В ході війни йому було присвоєно офіцерське звання, що і визначило його подальшу долю. Більше 33-х років віддав Збройним силам СРСР і у 1975 році завершив службу у 8-й танковій армії у званні полковника.

Після звільнення з армії 9 років працював директором фірми побутових послуг, а потім лектором-міжнародником Житомирської організації товариства «Знання».

За заслуги у роки війни і мирний час нагороджений сімома орденами і багатьма медалями, зокрема орденом Богдана Хмельницького і трьома медалями «За бойові заслуги».

Незалежність України він зустрів у 70-річному віці. Йому не хотілося бути статистом у ці часи. Він без роздумів вибрав слово, яке Леся Українка вважала зброєю.

Не будучи істориком (науковець-агроном, політолог), але як патріот України і небайдужий до її долі вирішив самотужки взятися за вивчення історії України. Перші роки він не думав про написання книг, думав тільки, як розібратися в тому, про що замовчувалося протягом багатьох років. 

Але впродовж наступних років написав сім книг: «Україна і Росія» (2000 р.), «Переяславська рада» (2003 р.), «Православ’я і політика» (2004 р.), «Національна ідея України» (2005 р.), «Чи буде Україна сама собою» (2008 р.), «Повнолітня Україна» (2010 р.), «Сумнівний ювілей» (2013 р.), які визначені Житомирським відділенням Українського фонду культури премією ім. Лесі Українки.

Всі ці книги об’єднує тема українського державотворення і надія використати історичний шанс відновлення незалежності України.

Проживаючи нині у Житомирі, не забуває Іван Євдокимович і свою малу батьківщину, де живуть його племінники, онуки, правнуки, багато односельчан.

Ветеран Другої світової війни, історик за покликом серця, патріот за покликом душі, він щиро вірить у щасливу долю України.

Рада ветеранів 8-ї танкової армії та 8-го армійського корпусу бажає Івану Євдокимовичу здоров’я, щастя та ще багатьох років життя.

Рафальський В. Б., Паливода О. М., Тіміряєв Є. Р., Антонов О. Р., Григорьов В. Л., Семенов В. М., Гришанович В. А. 

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

• Telegram
• Facebook 
• Instagram 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.