Співак народився незрячим. Та батьки не змирилися з вироком, і сталося диво – син прозрів.

Співак народився незрячим. Та батьки не змирилися з вироком, і сталося диво – син прозрів.

Нині він – соліст славетного фольклорного колективу.

 

Навесні цього року у Житомирі відбувся великий ювілейний творчий вечір нашого земляка Олексія Будніка. Хлопець побачив світ у Калинівці (колишнє Жовтневе) Олевського району. Після кількох операцій він отримав можливість бачити. Співочий талант дістався від бабусі Єви, з якою Олексій співав народні пісні.

Батьки Валентина Григорівна і Володимир Степанович жартома кажуть: «Наш син почав співати, як тільки народився». Виступав юнак на шкільній сцені, у клубах навколишніх сіл і в районному Будинку культури.

«Перший виступ був у рідному селі на концерті до 8 Березня. Я співав пісню про маму, дуже хвилювався», – згадує співак.

Після школи вступив до Житомирського коледжу культури і мистецтв імені І. Огієнка на хорове відділення. Співав у народному хорі під керівництвом Мирона Грицевича. Невдовзі Олексія запросили до естрадного колективу коледжу. Його помітила викладач Марія Купріна, яка переконала розвивати сольну кар’єру.

Концерти перепліталися з лекціями. У 2005 році на фестивалі «Зорі над Убортю» у рідному Олевську співак став володарем гран-прі.

Вищу освіту здобував у Житомирському держуніверситеті. Після його закінчення Олексія Будніка запросили до ансамблю національного обряду «Родослав», де працює вже дев’ятий рік. Нині він – соліст і, як кажуть жінки, окраса цього колективу. Його тенор чарує захоплених глядачок.

Олексій не пориває зв’язків і з рідною Олевщиною. Нерідко на вихідні навідується додому, аби виступити з тамтешнім колективом «Сузір’я». Каже, поганий той артист, який не хвилюється перед виступом. За кілька кроків до сцени обов’язково хреститься. 

Сьогодні чи не кожна пісня Олексія Будніка звучить як молитва за Україну. Період Майдану став для артиста переломним. Зізнається, що переживав ті страшні події разом з усією країною і певний період йому було тяжко виходити на сцену. Упевненість, що, попри все, треба виходити і нести свою пісню людям, пробудила пісня «О Боже, мій милий, верни мені сина». Автори Зоя Цвєтаєва та Михайло Назарець присвятили її подіям на сході країни. 

Олексій Буднік з «Родославом» неодноразово бував із концертами на передовій. Мріє про одне – припинення кровопролиття, настання миру в державі. 

Наталія Куліш

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
keyboard_arrow_up