Мама напрокат або історія одного сурогатного материнства

За 300 тисяч гривень українки народжують малят для родин із США, Бразилії та навіть України.

Українки все частіше носять під серцем чужих малюків, допомагаючи відчути радість материнства бездітним парам. Журналісти газети «20 хвилин» знайшли жінку з Житомирської області, яка стала сурогатною мамою для однієї з українських родин. Також ми дізнались, як це знайти сили, щоб віддати дитину відразу після її народження та скільки «віддячують» за округлі форми.

Як виявилось, на такий відповідальний крок часто йдуть матері-одиначки, які виховують одного-двох рідних дітей. Найбільше серед них домогосподарок, швачок і кухарів із середньою освітою, але зустрічаються також дипломовані юристи, хіміки, представниці фізичної праці – плиточниці, малярі-штукатури та охоронці, касири і продавчині.

«Мені чомусь відразу сказали, що пари віддають перевагу не худорлявим претенденткам. Мені було зручно, бо шукали жінку, яка живе в передмісті чи селі, маючи на увазі, що вона там буде вживати хорошу їжу, пити домашнє молоко», – розповіла майбутня сурогатна мама Олена (імена змінені).

Програма

Згідно із законом, сурогатною мамою може стати здорова жінка, якій вже виповнилося 18, при цьому у неї повинен бути власний малюк, а в анамнезі не повинні значитися медичні протипоказання. У клініках, як правило, до програми сурогатного материнства залучають жінок від 21 до 35 років, які народжували не менше року тому без ускладнень і кесаревого розтину.

Бездітні подружжя підбирають сурогатних мам за допомогою агентств-посередників, в базах клінік, або самостійно. В соцмережах і на спеціальних сайтах можна відшукати безліч оголошень українок, які бажають виносити чужу дитину. Після знайомства подружжя із сурогатною матір'ю (в рідкісних випадках пари знайомитися не хочуть) сторони укладають договір і починається програма. Для підготовки організму до незвичайної вагітності жінка приймає спеціальні медпрепарати, а процедура підсадки ембріона, що займає не більше 10 хвилин, за словами самих мам, безболісна і проводиться без анестезії.

Як розповів нам директор інформаційно-юридичного центру «Семада» Сергій Ройбович, близько половини вартості процедури йде на медикаменти, а закон дозволяє переносити жінці до трьох ембріонів. Як правило, українські медики підсаджують два, щоб підвищити ймовірність того, що хоча б один з них приживеться. За словами Ройбовича, половина сурогатних матерів виношує одну дитину, а друга половина – двійню. За послугами українських сурмам звертаються і пари з нестандарною сексуальною орієнтацією, але їм відмовляють, адже за законом народжувати для них заборонено. Однак перебирати можуть не тільки батьки, а й жінки.

«Я б ніколи не погодилася народити для однієї людини, адже у малюка повинна бути повноцінна сім'я, саме тому я виношую для родини, яка без надії на те, що у  них з’явиться своя дитина», – поділилась з нами сурогатна мама Олена.

Історія мами

Програма сурогатного материнства передбачає повну анонімність, адже, боячись косих поглядів від сусідів та рідних, деякі жінки примудряються приховувати настільки делікатну інформацію навіть від власних дітей, відправляючи їх на пізніх термінах вагітності до рідні. У базах сурогатних матерів не зустрінеш жодного імені, лише фото і анкетні дані, за якими біологічні батьки вибирають «тимчасовий будинок» для своєї дитини, тому на контакт мами йдуть неохоче. Проте журналістам «20 хвилин» вдалося відшукати жінку, яка зараз вперше виношує дитину за винагороду.

38-річна Олена живе в селі Житомирської області, де підробляє в місцевому магазині. На таку «роботу» жінку штовхнула потреба, адже їй доводиться самостійно виховувати двох дітей: сину 15 років, а доньці 19 років.

«Про можливість стати сурогатною матір'ю дізналася з оголошення в газеті. Нормальної роботи у нас практично немає, тому намагаючись трохи заробити, зателефонувала за номером в оголошенні. Потім поїхала в Київську клініку, де мене добре прийняли, оглянули і дали «добро» на участь у програмі. Тут же зі мною спілкувався психолог, щоб з'ясувати, чи не захочу я залишити дитину собі, але я відразу сказала, що хочу поєднати приємне з корисним: допомогти людям створити повноцінну сім'ю і отримати гроші, а передумати – і в думках не було. Я морально готувалася до цього і сприймаю участь у програмі як роботу», – розповідає сурогатна мама. – В мене вже є двоє дітей, і я їх обожнюю, але через деякі проблеми в родині таким способом вирішила допомогти бездітній сім’ї вирішити свої.

Крім винагороди бездітне подружжя оплачує жінці гарне харчування під час всього періоду вагітності та одяг, який доводиться міняти через зростаючий животик, а також покриває витрати на медобстеження, аналізи і пологи.

«Добре, що кожна мати самостійно визначає потрібну їй суму. Я сподіваюсь після пологів переїхати в інший будинок, зробити ремонт, оплачувати навчання доньки, бо сама вона вже підробляє. Про відпочинок за кордоном я навіть не мрію, а автомобіль – занадто дороге задоволення», – каже Олена.

Від рідних своєї участі в програмах вона приховувати не стала, а дітям пояснила, мовляв, вони вже не маленькі, все зрозуміли і зайвих питань не задавали. А ось несхвальні погляди оточуючих жінка вирішила ігнорувати.

«У селі, як дізналися, вітатися не перестали, але сусідки часто говорять за спиною. Я ж відразу сказала : «Так, беру участь за програмою, закони цим не порушую, а решта нікого не повинно стосуватися», давши зрозуміти, що плітки мене не хвилюють. І розмови припинилися», – продовжує сурогатна мати.

Наразі жінка так і проживає на Житомирщині, але через незначну травму під час поїздки вона перебуває на збереженні в одній із лікарень Києва. На щастя з дитиною і сурогатною мамою зараз все добре. Олена по плану має народжувати малюка у Києві, сподівається отримати «вдячність» та віддати дитину, яку зараз виношує. Вагітна дуже рада, що змогла подарувати надію на батьківство людям, які ніколи не зможуть мати дітей.

Громадська думка: житомиряни про сурогатне материнство

По світу досить багато противників сурогатного материнства, які говорять про перетворення дітей в якусь подобу товару. На думку феміністок ця практика означає повсюдну експлуатацію жінок, як «інкубаторів», які не мають своїх прав і можливості вибору. Релігійні діячі вбачають аморальну тенденцію, що руйнує святість шлюбу і сім'ї.

У житомирян також різні думки з цього приводу. Одні вважають, що сурогатне материнство – це благородно, інші навіть відмовляються давати коментар.

«Для деяких жінок це, можливо, єдиний реальний шанс отримати дитину. Не подобається, коли жінки перетворюють сурогатне материнство на «легкий» заробіток. Народжувати за гроші сама б не хотіла. Зробила б це тільки для близької людини, наприклад, для сестри, і ні в якому разі не заради матеріального збагачення», – поділилась житомирянка Ольга.

Практично рік життя жінки буде присвячений програмі сурогатного материнства. В цей час їй буде необхідно долати певні незручності, пов'язані з виношуванням дитини і присвячувати основну частину свого часу турботі про майбутнього малюка.

«До сурогатного материнства ставлюсь як позитивно, так і негативно. З одного боку розумію, що людина допомагає іншій, з другого, я не знаю, як можна носити дитину під серцем і потім просто віддати. Я ніколи не осуджую таких жінок, тому що це право вибору кожного із нас», – зазначила жителька Житомира Юлія.

Враховуючи, що замовниками послуг сурогатних матерів є люди, які приречені на абсолютну бездітність, то ця програма реально вирішує дуже значущі соціальні проблеми. Цих немовлят дуже чекають і люблять.

Безумовно, всі ці люди заслуговують найщирішої поваги, захоплення і допомоги.

Марина Михальчук

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.