Дмитро Раков: «Тут здійснюються мрії, це місто, у якому ми живемо. І вдень, і вночі – Житомир…»

Художник і його картини – це мальовничий роман довжиною в життя, повний пристрасті, любові, драм і розчарувань. Герої картин сходять з полотен і оселяються назавжди в серці художника. Бажання творити гарячими полум’яними пелюстками огортає душу митця, зове в невідоме, не дає спокою. Змушує взяти в руки «огризок» олівця чи пензель і виплеснути в жорстокий навколишній світ свої потаємні й тендітні образи та фантазії. І ця пристрасть проходить крізь сторіччя, пробуджуючи розум інших людей, які «скуштували з колодязя» свідомості художника.

Солодке дитинство

Народився Дмитро у Сєвєродонецьку, у родині тата - лікаря і мами - інженера. Хист до малювання перейшов від тата.

Родина Дмитра частенько подорожувала. Мати хлопця родом з Житомира, а тато – з Одеської області. Можливо, саме тому, на літні канікули хлопчик частенько бував у Житомирі, тут мешкав на Польовій у бабусі. У Дмитра є менша сестра, про неї він говорить хоч і мало, але з великою ніжністю.

«Я вважаю, що у мене було ідеальне дитинство. Наші стосунки з родиною завжди були теплими», – ділиться Дмитро Раков.

Юність, що змушує навчитися жити інакше

Пізніше Дмитро здобув освіту і професію художника-ілюстратора. Тих, хто малює, фантазує і постійно вигадує на папері або в комп’ютері навколишній світ, називають художниками-ілюстраторами. Вони керуються мовою образів. Дивовижні та незвичайні, барвисті ілюстрації захоплюють та заворожують. Цікаве поєднання цифрового живопису з різними техніками ми знаходимо у творчості Дмитра Ракова.

Дмитро Раков мешкав у Сєвєродонецьку, але з початком війни на Сході хлопець переїхав до Житомира.

Житомир…художник та час

За весь цей час Дмитро намалював близько 40 робіт, присвячених Житомиру. Хлопець позиціонує себе як художник краєвидів нашого міста. Мріє, аби місто знали не лише як батьківщину конструктора перших штучних супутників Землі й космічних кораблів Сергія Корольова, морозиво чи панчішні вироби, а й щоб Житомир став туристично привабливим. Раков створив серії робіт «Геометрія статі», «Український шлях», «З любов’ю з Житомира», «Рожевий Житомир». На питання, чому Житомир «рожевий», Раков відповідає, що рожевий колір у сучасній моді – як кітч.

Нещодавно художник почав брати участь у «Живій бібліотеці». Це відносно нова форма роботи, котра набирає поширення серед читацької аудиторії нашої країни. Її суть полягає у тому, що «книгою» є не просто друковане видання, а людина (письменник, видатний діяч, митець тощо.). Тобто аудиторія контактує безпосередньо з особистістю, ставить питання, слухає автора. Дмитро охоче спілкується з усіма, адже вважає, що краса мистецтва має бути обов’язково почута чи побачена.

Сучасний український художник Дмитро Раков працює в різних художніх техніках, починаючи від олівця з фарбами до комп’ютера. Через зображення людей і образів усього, що його оточує, Дмитро намагається передати ті тонкі, ледь вловимі почуття, які важко передати недосконалою мовою слів, а можна тільки вдихнути, як ковток повітря і відчути на смак. Його картини зачіпають струни душі, які, можливо, мовчали довгі роки, чекаючи цього ніжного дотику...

Марина Михальчук