Про реформи

Анна Сергієнко

Спостерігаючи за тим, що відбувається останнім часом в місті та країні, приходжу до висновку, що країна не має стратегії та розуміння, куди та до чого ми рухаємося.

Те, що називають реформами, зводиться до знищення всього, що існувало, а нове не створюється. Для прикладу, медична та освітня реформи: все, що залишилося нам у спадок від Радянського Союзу, наразі знищується, натомість нічого нового не створюється.

Суспільство не розуміє, що буде завершенням реформи, та, найголовніше, коли це відбудеться. Напевно, варто було б створити нову систему, яка працювала б у наших умовах, а вже тоді знищувати старе. Але, на жаль, робиться по-іншому: запозичується досвід інших країн, навіть не розуміючи, що у наших умовах це не працюватиме. Для прикладу, якщо відбудеться ліквідація або, як це називають, “оптимізація” лікарень, і хворого потрібно буде везти до лікарні 40-60 км, чи можливо буде це зробити, враховуючи стан наших доріг та транспорту, який мають медики?

Подібні приклади можна навести в багатьох “реформах”, які дуже активно рекламуються та піаряться. Однак, на практиці ситуація лише погіршується. Наприклад, коли сталася пожежа на картонному комбінаті, служба надзвичайних ситуацій мало того, що не мала належної та справної техніки, навіть пального не було. За моєю інформацію, близького 500 л пального для техніки під час пожежі було надано вогнеборцям.

“Реформа” поліції, як показує практика, також не призвела до покращення. Навпаки, правоохоронна система стала безпорадною. Останній приклад із блокуванням кав’ярні у центрі міста: поліція просто виконувала функцію статистів.

Або ситуація з незаконними залами ігрових автоматів, які працюють під виглядом лотерей. Правоохоронні органи перекладають відповідальність один на одного та кажуть, що не можуть виявити ці заклади. Одним словом, все, що відбувається, є звичайним безладом. І він відбувається як у країні загалом, так і у місті (бо комунальні та міські служби працюють аналогічно). Наразі суспільству починають нав'язувати думку, що ця ситуація є великим досягненням реформаторів і що вони є безальтернативними. Однак, більша частина людей вже давно зрозуміла, що реформатори та іноватори просто вішають їм “лапшу”, при цьому грабуючи місто та країну.

Микола Череднік