Про місцеве самоврядування. Частина 1

Анна Сергієнко

Вирішив підготувати декілька матеріалів про місцеве самоврядування та політичну структуру, в якій ми живемо.

Зазвичай пересічні громадяни не завжди розуміють особливості місцевого самоврядування. До місцевих депутатів належать усі депутати місцевих рад: сільських, селищних, районних, міських та обласних. Багато хто помилково вважає, що місцеві депутати за аналогією з народними отримують заробітну плату. Про народних депутатів мова піде у наступній частині.

В Україні більше 160 тисяч місцевих депутатів. Усі вони не отримують зарплати за свою діяльність. Єдиним винятком може бути ситуація, коли відповідна рада компенсує заробітну плату за ті дні, у які депутат відлучався зі своєї роботи для участі в засіданні сесії або відповідної депутатської комісії. Випадки компенсації на практиці майже відсутні. Практично усі питання, які ухвалюються на місцях, стосуються коштів і бюджету. Місцеве самоврядування виконує функцію управління спільним майном територіальної громади. Тому кожне рішення, яке стосується бюджету, майна, стосується грошей.

Крім ради, існує виконком, який також є місцевим колегіальним органом влади. Виконавчі комітети мають ширші повноваження, ніж ради. Вони не є органом, підконтрольним раді, до речі, більшість депутатів цього не знають. Члени виконавчого комітету також не отримують будь-яку винагороду за свою діяльність. На відміну від депутатів, члени виконавчого комітету не обираються на виборах. Виконком утворюється радою (депутатами) з числа кандидатів, які вносить міський голова. Зазвичай рішення про обрання членів виконкому приймається швидко і без особливих проблем. Виконавчий комітет приймає у 4-5 разів більше рішень, ніж міська рада.

Виконком – окрема гілка місцевої влади, яка перевіряє якість роботи ради, установ і підприємств та ухвалює рішення, що є обов’язковими для виконання усією громадою. Якщо більшість членів виконавчого комітету є службовцями ради або наближеними особами, такий виконком є підконтрольним міському голові. Тоді він не є ефективним у питаннях контролю за роботою апарату ради, адже підлеглі міського голови не можуть ефективно контролювати самих себе, публічно заявляти про порушення та шукати рішення в інтересах громади.

Микола Череднік

Далі буде.

Прокоментуйте

Політика