Чотири реформи осені. Яких змін чекати українцям?

Цієї осені Верховна Рада повинна вирішити долю низки суспільно важливих реформ. На першому тижні сесії нардепи вже підтримали освітню реформу, на черзі голосування за пенсійну та медичну. І хоча в парламенті досі не представлений проект земельної реформи, дискусії щодо скасування мораторію на продаж земель теж не вщухають. Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував, на якому етапі перебувають реформи та які шанси ухвалити відповідні закони.

 

Чотири реформи осені. Яких змін чекати українцям?

Освітня реформа

Почати сьому сесію Верховної Ради вирішили з освітньої реформи. За словами самих нардепів, стосовно неї виникало найменше суперечностей. У першому читанні освітня реформа була схвалена ще в жовтні минулого року, тоді законопроект №3491 підтримали 277 депутатів. Після розгляду більше ніж 600 правок, у цілому законопроект підтримали 255 депутатів. Таким чином, 5 вересня парламентарі дали старт першій суспільно важливій реформі.

Згідно із законом, з 2018 року середня освіта триватиме 12 років і складатиметься із початкової, базової середньої та профільної середньої освіти тривалістю 3 роки, яку отримуватимуть у ліцеї або закладах професійної освіти. Важливої віхою реформи є поетапне збільшення зарплати вчителя до 4-х прожиткових мінімумів. На даний момент це 6 736 гривень.  Варто зазначити, що в рамках децентралізації освітня реформа передбачає створення опорних шкіл, для дітей із маленьких містечок та селищ. Такі школи в порівнянні з більшістю сільських шкіл мають бути краще оснащені, а класи наповнені.

Представляла та захищала реформу у Раді міністр освіти і науки Лілія Гриневич. За її словами, підтримка законопроекту – це лише початок реформування системи, що дозволить міністерству вносити правки до закону про дошкільну освіту та працювати над змінами у вищій школі.

Медична реформа

Проект медичної реформи готувався протягом останніх трьох років і наразі очікує другого читання. У першому читанні законопроект №6327 був підтриманий ще у червні. Тоді за концепцію реформи проголосували 227 депутатів. Законопроект №6604, який забезпечує її фінансування, був направлений на доопрацювання. Тоді найбільшої критики ініціативи МОЗу зазнали від профільного комітету Ради з питань охорони здоров’я. На сьогодні, за словами замміністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, багато поправок комітету враховано, і законопроект готовий до голосування.

Розробники закону запевняють, що головна мета реформи – змінити механізм фінансування медичних послуг та ліків. Пропонується запровадити принцип «гроші ходять за пацієнтом», тобто фінансування лікарень та зарплата лікарів залежатиме від кількості пацієнтів та угод, які укладатимуться з лікарями напряму. Медична реформа працюватиме на нових принципах децентралізації. Планується, що ролі в системі охорони здоров'я будуть чітко розподілені: держава – страхує, лікар – лікує, громада – господарює.

«Медична інфраструктура – це відповідальність місцевих громад. Ми надаємо пацієнту право обирати лікаря, лікарю – свободу у виборі організаційно-правової форми діяльності і місця роботи, а місцева влада нестиме всю повноту відповідальності за те, аби і лікар, і пацієнт мали гідні умови для роботи і лікування», – зауважує Ковтонюк.

Пенсійна реформа

Пакет законопроектів щодо пенсійної реформи №6614 – №6617 був прийнятий у липні. Тоді реформу у першому читанні підтримали 282 депутати. Восени парламентарі повинні розглянути доопрацьований законопроект ще раз, щоб реформа почала працювати. Наразі профільний комітет уже опрацював 2144 поправки та вийшов на узгоджений варіант реформи, який рекомендував ухвалити її в цілому. Якщо реформу підтримають, то вже з 1 жовтня понад 9 млн пенсіонерів отримають підвищення виплат від 200 до 1000 грн.

Найбільш дискусійним питанням усієї реформи залишається поступове підвищення трудового стажу до 35 років у 2028 році та скасування «спецпенсій». Депутати по-різному ставляться до інновації, але саме цей захід дозволяє не підвищувати пенсійний вік.

Міністр соціальної політики Андрій Рева зазначає, що підтримка пенсійної реформи у сесійному залі – це тільки перший крок до змін. Згідно з планами уряду, з 2019 року повинен запрацювати накопичувальний рівень пенсійної системи, коли кожен працюючий зможе робити внески на свій приватний пенсійний рахунок.

Земельна реформа

З усіх економічних питань, що мають бути вирішені цієї осені, перспективи земельної реформи виглядають найбільш суперечливо. І хоча в парламенті зареєстровано одразу три законопроекти щодо ринку землі, кожен із них має свої недоліки. За словами представника аграрного комітету Леоніда Козаченка, поки не вирішені питання щодо пріоритетного права на купівлю землі і обсягу земельних ресурсів, які виставлять на продаж. У міністерстві аграрної політики запевняють, що закон, який представить цілісне бачення реформи, з’явиться в жовтні, і питання ринку землі буде врегульовано вже до нового року.

Український Президент Петро Порошенко вже заявив, що не збирається витискувати із Верховної Ради земельну реформу, але закликає депутатів підтримати рішення про скасування мораторію на продаж і купівлю земель.

«Мільйони людей формально володіють землею, але за них вирішили, що вони не здатні нею розпоряджатися і запровадили абсолютно неконституційний мораторій. Чому ми тоді дозволяємо людям продавати квартири? Теж хтось їх може всі скупити», – зауважує глава держави.  

На думку експертів, відкритий земельний ринок – це один із найнадійніших способів швидко залучити в Україну інвестиції, тому так чи інакше земельна реформа має просуватися окремими законами чи кодексом.

Тож восени депутатів чекає багато роботи, результати якої ми зможем побачити вже до кінця року. Експерти сподіваються, що нардепи зможуть сконсолідувати зусилля, аби важливі для країни реформи почали втілюватись в життя.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю

Коментарі

На ремонт відділення неврології з блоком інтенсивної терапії для пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу передбачено...

12 грудня координатор програми ПРООН «Відновлення та розбудова миру» у Донецькій, Луганській та Житомирській областях Жанна...

На центральній алеї парку Гагаріна біля пішохідного мосту планують встановити 22-метрову копію знаменитої Ейфелевої вежі.

Збірна команда ветеранів з легкої атлетики Житомирської області зайняла 3 загальнокомандне місце на чемпіонаті України серед...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up