Стресовий туризм: чому туроператори підвели більше 1000 українців

Кілька сотень туристів застрягли в аеропортах через конфлікти українських туроператорів, що виконували чартерні рейси.

Президент Національної туристичної організації України Іван Ліптуга пояснює, в чому причина складнощів та що потрібно для виправлення ситуації.

«Туроператори – це фактично оптові продавці туристичних продуктів. У всьому світі їхня діяльність гарантується фінансовим забезпеченням, фінансовими гарантіями. Фінансові гарантії можуть бути різними за формою: є банківські гарантії, є страхові. Туроператор продає послугу, яка буде надана пізніше; будь-який клієнт, який купує турпоїздку, купує повітря, а в саму подорож їде вже через якийсь час. Є варіанти подорожче (завчасно) або гарячі путівки – вони обходяться дешевше. Все це продається через турагентів, яких в Україні дуже багато. У цьому нібито закладені міжнародні норми, але закладені не зовсім повноцінно, тому що на момент прийняття закону все робилося традиційно в гарячці і з критикою з усіх боків. Тому він прийнятий в дуже спрощеному в плані фінансового забезпечення форматі. Гарантія туроператорів у нас 20 000 євро, і гарантія турагента – 2 000 євро. 20 000 євро як фіксована банківська гарантія - це ні про що, оскільки для великих туроператорів це взагалі не цифри», – зазначив президент Національної туристичної організації України Іван Ліптуга.

В Україні є закон «Про туризм», але він не оновлювався з 2005 року.

«У нас видано неймовірну кількість ліцензій туроператорів – 2,5 тисячі. З них близько 370 виконують ліцензійні умови – подають звітність в Держстат і Мінекономрозвитку. Всі інші займаються незрозуміло чим: ліцензії у них є, але чим вони займаються, ніхто напевно не знає. Великі туроператори, з якими в Україні недавно виникали проблеми, – це компанії, у яких щодня вилітає за кордон близько 4-5 тисяч осіб. Таких великих компаній у нас небагато – всього з десяток на всю країну, але вони забезпечують 90 з гаком відсотків від усіх турів. Все решта – це дрібні туроператори», – зауважив президент Національної туристичної організації України Іван Ліптуга.

Недавні проблеми виникали саме з великими туроператорами, і на це вплинула ціла низка чинників. Є авіакомпанії, які працюють в основному саме з чартерами. Оскільки за останній рік кількість туристів, що виїжджають за кордон, виросла приблизно на 20%, всі програми виконувалися в жорсткому графіку.

«В результаті, коли відбулося кілька форс-мажорів – зокрема, літак вибув з льотної програми – почалися по ланцюжку затримки і заміни рейсів. До того ж в конкуренції між собою туристичні компанії при складанні програм активно оптимізували туристичні потоки, щоб максимізувати свою вигоду. Тому кілька збоїв потягнули за собою затримки відразу у кількох туроператорів. У даній ситуації не можна однозначно звинувачувати тільки оператора або авіакомпанію: є тисячі туристичних агентств, що продають тури. Туроператори часто отримують дані про пасажирів за день до вильоту, так як наші туристи люблять купувати максимально дешеві «гарячі» тури через умовну сусідку у дворі, що вирішила стати турагентом. Ніхто не читає ані договір, ані умови скасування, ані правила відшкодування. Те, що сталося цим літом з українськими туроператорами, – це ще не колапс, а, швидше, робочі моменти. І оператори, і авіакомпанії намагалися допомагати туристам у вирішенні проблемних питань. Колапс – це коли туроператор банкрутує, і єдине, що з нього можна отримати без втручання суду – це 20 тис. закладної суми на всіх туристів. Тому важливо не шукати винних, а розбиратися з системою, за якої усе робиться в останній момент, а на договори ніхто не звертає уваги. Необхідна зміна законодавства, адже коли правила порушуються у 90% суб’єктів, про нормальне функціонування індустрії туризму в країні говорити нічого», – розповів президент Національної туристичної організації України Іван Ліптуга.

Фахівці зауважують, що без зміни законодавства і встановлення адекватної системи страхування та реалістичних банківських гарантій система в нашій державі не запрацює.

Аліна Бойко

Матеріал підготовано у рамках співпраці з проектом «VoxConnector»