Вони рятували нас. Тепер наша черга врятувати їх!

12 серпня активістки громадської організації поїхали до Києва, щоб відвезти кошти тяжкопораненим бійцям АТО.  Допомогу збирали, як то кажуть, «всім миром»: хто приносив кошти до кабінету 108, що в Облдержадміністрації; хто скидав кошти на банківські картки, які знаходяться на руках у родичів поранених. Як зазначає громадська активістка Тетяна Постолатіна, дехто знаходив жінок на роботі, щоб передати 10-20 грн. на допомогу хлопцям.

Особливо жінок вразив вчинок пенсіонерки Світлани Бондар. Жінка два рази приносила до штабу власну пенсію до останньої копійчини.

Звичний для багатьох спосіб збору грошей у скриньки не використовують, адже так часто збирають гроші не для поранених, а собі у кишеню і роблять так не громадські організації, а підставні особи. А от кожен, хто приніс кошти до штабу громадської організації, може без особливих намагань знайти своє ім`я та суму внеску у списку, який ведеться для того, щоб люди бачили – їхні гроші дійсно йдуть на благо!

Цього разу 5 400 грн. відвозили Сергію Бабському, командиру взводу 95-тої аеромобільної бригади, що знаходиться у вкрай важкому стані. У БТР, в якому знаходилися вояки, потрапив снаряд, чоловік отримав контузію та опіки шкіри IV ступеню важкості.

Чоловік знаходиться при тямі і терпить страшенні муки. Щоб врятувати йому життя, необхідна реабілітація за кордоном. Жінок вразило те, що попри свій стан чоловік, який навіть говорити не в змозі, підвів голову на знак вдячності за те, що його не полишили у таку скрутну хвилину. Спочатку бійця лікували у гнійному відділенні лікарні, що на Госпітальній, 18 (Київ), хоча з такими пораненнями необхідне лікування в опіковому відділенні. Переведення чоловіка до опікового відділення домігся Олексій Андрушко, начальник відділу медицини катастроф та організації медичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації.

Окрім Сергія Бабського, термінової допомоги потребують Роман Огурківський, який отримав 85% опіку шкіри, та Михайло Рибак – хлопець з пораненням в голову вже два місяці знаходиться в комі.

Активістка громадської організації Людмила Блащук впевнена, що головне – це увага:

«Під госпіталем у Києві було безліч машин волонтерів, люди з усіх усюд привозили їжу та гроші, та головне навіть не це. Поранені відчувають надзвичайну потребу в увазі. У багатьох після серйозних травм та жаху, який вони пережили, починається серйозна депресія. Серед волонтерів є психологи, які допомагають хлопцям.

Ми маємо час зайти в кафе, поїхати на пікнік або у похід, читати газети, сидіти без кінця в мережі, відпочивати.

Друзі, провідайте хлопців у тяжку годину, якщо не маєте змоги поїхати до Києва, то хоча б виділіть хвилинку уваги тим,  хто проходить курс реабілітації у Житомирському військовому госпіталі. Зробіть так, щоб вони відчули себе потрібними. Не залишайте з бідою наодинці, адже вони поділилися з нами усім, що у них було!»

Реквізити для переказу коштів:

Михайло Рибак – 5168757269941714 (гривні)

5168757270475660 (євро)

5168757270508007 (долари)

Роман Огурківський – 5168757367245712

Сергій Бабський – 5168742013566082

Марія Шомко.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.