Так у чому ж він, феномен мікрорайону Малікова?

Мікрорайон Малікова

Якщо, наприклад, порівняти усім відому Польову із не менш відомою Мальованкою, то між ними є багато відмінностей, які помітні кожному, хто приїхав до Житомира здалеку. Так само Смолянка відрізняється від Крошні, а Вокзал, наприклад, від Богунії. Варто підкреслити, що усі відмінності та особливості життя, всілякі місцеві традиції і звички існують лише на побутовому рівні, бо у всьому іншому житомиряни єдині і вимушено уніфіковані правилами у транспорті, взаємовідносинами із комунальними службами та підприємствами, установами і організаціями. Бюрократія і влада у Житомирі скрізь однакові, і житомиряни скрізь однаково їх не люблять.

Однак сьогодні ми хотіли б зосередити увагу читача на певних особливостях життя у наймолодшому мікрорайоні Житомира, якому, щоправда, вже виповнилося більше тридцяти років і який також встиг обзавестися своїми звичкамии і традиціями. Йдеться про мікрорайон «Хмільники», або, як у народі говорять, мікрорайон Малікова. Одразу зауважимо, що таку народну назву мікрорайон отримав через те, що найбільшою за протяжністю його вулицею стала вулиця імені Степана Малікова – командира партизанського з’єднання, що діяло на Житомирщині у 1942-1944 роках. Найпершою особливістю мікрорайону Малікова тривалий час вважалася незавершеність його забудови і відсутність об’єктів соціальної сфери. Жителі мікрорайону тривалий час перебували у стані певного магічного очікування завершення процесу житлового будівництва, який ще на початку заснування мікрорайону передбачав забудову школи і дитячого садочка. Із садочком жителям мікрорайону пощастило, бо вслід за першими новоселами будівельники змогли і встигли збудувати прекрасний дошкільний заклад «АБВГДейка», який сьогодні здобув загальноміську славу. У всьому іншому мікрорайон залишився на рівні виключно «спального» масиву, з яким у міста не було навіть зручного та надійного транспортного сполучення. Ось у такому стані і середовищі мікрорайон «Хмільники» жив (але не розвивався) тривалий час. Діти, які виросли у стінах «АБВГДейки», змушені були ходити до школи № 7, або ж до шкіл № 27 та № 5, розташованих у мікрорайоні «чулочки». Водночас на Малікова не було жодного позашкільного закладу знову ж таки для місцевої дітвори, а тому батьки мали клопіт із тим, куди дитині подітися у позашкільний час, на вихідних чи під час канікул. Усі ці проблеми і недоліки треба було вирішувати на рівні міської влади, але у Житомирі упродовж 90-х і на початку 2000-х років було настільки багато проблем і водночас – мало бюджетних коштів для їх вирішення, що до серйозних покращень в одному із мікрорайонів міста справа так і не дійшла. І лише упродовж останнього десятиліття мікрорайон Малікова дещо ожив і розпочав облаштовувати своє соціальне благополуччя. Спочатку на території мікрорайону з’явився торговельний комплекс, який суттєво покращив щоденне життя жителів. Далі надійшла черга до облаштування та окультурення  величезної території вздовж ще однієї магістральної вулиці мікрорайону – бульвару Польського. І тут на поміч жителям мікрорайону прийшли проєкти Громадського бюджету, або ж, по-іншому, – проєкти бюджету участі. Можливо, для житомирян виявилося несподіванкою, що проєкти, які надходили від громадськості мікрорайону Малікова, були напрочуд цікавими, змістовними і потрібними для слабкої соціальної інфраструктури мікрорайону. Упродовж трьох років поспіль проєкти Бюджету участі, які надходили від громади мікрорайону Малікова і стосувалися важливих аспектів його розвитку та вдосконалення, здобували найбільші рейтинги під час голосування. Так у мікрорайоні з’явилася перша серед житлових масивів система відеоспостереження, яку налагодили та впровадили  у ході реалізації проєкту бюджету участі «Раді вас бачити». Проєкт насправді має дуже важливе значення для жителів мікрорайону Малікова, оскільки внаслідок його впровадження покращилася безпека громадян та майна на території всього мікрорайону. Ще один проєкт бюджету участі призвів до появи у мікрорайоні дитячого парку «Твоя дитяча мрія», який також здобув гарну славу і широку відомість не лише серед мжителів мікрорайону Малікова. Тут же, поряд із дитячим парком, з’явився гарний сценічний майданчик, якого люди потребували для проведення вуличних свят та заходів. Трохи далі активні громадяни мікрорайону забажали створити вуличну Інтернет-бібліотеку із дуже цікавою назвою «Велесова книга». Сьогодні бібліотека майже готова до прийому відвідувачів, а організатори проєкту готують для читачів-відвідувачів тексти книг місцевих житомирських авторів. Поміж усіляких і різних проєктів бюджету участі можна згадати і «Музичний фонтан», який також готують сьогодні до відкриття. Цікаво, що музичне «начиння» і репертуар мелодій, які звучатимуть тут під дзюркіт фонтану, обирали самі жителі мікрорайону. До речі, упродовж кількох років місцеві жителі дедалі частіше гуртуються і об’єднуються для вирішення своїх злободенних питань. Тривалий час мікрорайон  Малікова сприймався як велика (до речі, майже 30-тисячна) громада людей, які просто змушені жити і співіснувати в одному місці. Сьогодні очевидною стає інша картина: люди не просто співіснують, а вони об’єднуються навколо цікавих проєктів і справ. Ось, до прикладу, сучасний спортивний майданчик  багатоцільового призначення, появі якого посередині мікрорайону Малікова передувала дуже складна історія. Спочатку у середовищі мешканців прилеглих будинків існувала група громадян, яка чинила опір  появі  спортмайданчика. Потім, коли за справу взялися будівельники, спортмайданчик будували і перебудовували, оснащували і переоснащували. Сьогодні він став справжнім домашнім прихистком для сотень дітлахів і місцем для занять як  дітвори, так і дорослих. Тут базується футбольний клуб «Бульвар» – надзвичайно самобутня спортивна громада, яка просто дивує житомирських вболівальників своїми успіхами та здобутками. Але ж найголовніший здобуток клубу – згуртованість місцевих хлопчаків та юнаків, а разом із ними – їх батьків, родичів і т. п. Про те, як проєкти бюджету участі у 2016-2019-х роках змінювали обличчя мікрорайону Малікова, можна розповідати довго і багато. Адже більшість із них мали чітку соціальну спрямованість і були направлені на те, аби вдосконалити колись так і не створену належну соціальну структуру великого мікрорайону. І головна ознака такого вдосконалення – участь людей, залучення все більшої кількості людей, яких об’єднує їх спільний дім, – мікрорайон Малікова.

Микола Корзун

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.