На території Полісся могли зберегтися від 10 до 20 тис. га пралісів

Про це інформує прес-служба Житомирського ОУЛМГ.

Цю думку підтверджує і директор Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи WWF Андреас Бекман, зауважуючи, що мова в цьому випадку йде зовсім не про деревину як ресурс. Однак, нам, українцям, ще варто вчитися розвивати комплексне використання лісу, адже він - річ багатофункціональна. І деякі із його функцій, зокрема захисні, водоохоронні, екотуристичні, у нас ніяк не задіяні, попри те, що вони теж є ресурсом, який може мати економічне значення.
Минулого тижня в Городницькому лісгоспі на Житомирщині Всесвітній фонд природи WWF в Україні у співпраці з Держлісагентством України провели тренінг для першої групи лісовпорядників, які будуть проводити інвентаризацію пралісів на Житомирщині.
За попереднім аналізом, на території Полісся могли зберегтися від 10 до 20 тис. га. пралісів. На сьогодні в Карпатському регіоні України вже інвентаризовано майже 100 тис. га старовікових лісів. На Поліссі ж віднайти їх буде складніше, бо заселено цей край набагато раніше, і більшість лісів тут – штучно створені.
«Потенційних пралісів на Поліссі значно менше, ніж в Карпатах, - каже координатор лісових проектів Всесвітнього фонду природи Роман Волосянчук, - щоби їх знайти, потрібно обстежити в кілька разів більші території, в цілому – близько 3.5 млн. га лісу. Це будуть найостанніші з природних лісів на рівнинах, які залишилися непорушеними. Якщо нам таки вдасться віднайти унікальні екосистеми вільхового і соснового лісу, наступним етапом стане їхнє заповідання і збереження».
Роботи проводитимуться за нещодавно затвердженою Мінприроди методикою ідентифікації і пралісів. Критерії ідентифікації та затвердження пралісів є доволі суворими. До прикладу, ділянки, площею менше 20 гектарів, навіть не розглядаються, ліси повинні досягти вікової фізіологічної межі, мати винятково природне походження з відсутністю рекреаційної інфраструктури та інформації про рубки і заготівлю деревини в минулому тощо.
Ліси, які фактично не зазнали впливу людини, мають неабияку цінність в питаннях екосистемних послуг - регулювання клімату, очищення води, утримання вуглецю, збереження унікального біорізноманіття та виняткових естетичних, еко-освітніх функцій.Чи знайдуться такі на Житомирщині – покаже час.
 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Google