Масові водохресні купання не є давньою українською традицією, - ПЦУ

Про це ПЦУ повідомляє на сторінці в мережі Facebook, передає Цензор.НЕТ.

"Останніми роками в час святкування Хрещення Господнього активізується мода на масові пірнання в ополонку. Мотивація у кожного різна: хтось "змиває гріхи", хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням "давньої української традиції". Останнє твердження – цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було", - зазначили в ПЦУ.

Ані етнографи, ані історики ще до середини ХХ століття не фіксували нібито "традиційних" масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього. Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідження про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку. Деякі історики пов'язують такий звичай з нашими північними сусідами, росіянами, у яких було прийнято пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму, як частини здорового способу життя.

"За спостереженнями масові пірнання у воду на свято Богоявлення фактично з‘явилися у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років. Отже цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне, походження. Також нагадаємо, що абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття "змиває" усі гріхи. Яким чином їх можна "змити"? Хіба сам фізичний акт занурення у освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання?" - додали в ПЦУ .

У ПЦУ наголосила, що церква не забороняє пірнати в зимову воду, це право і вибір кожного.

"Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього. Хто робить такий вибір – має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі "за" і "проти": стан здоров'я, причини для такого вчинку, можливі наслідки, зокрема, в умовах пандемії", - йдеться в повідомленні.

Читайте також:

Цього року традиційного освячення води у гідропарку не буде

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

• Telegram
• Facebook 
• Instagram 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.