Часто можна почути, що звичайному житомирянину, аби заробити на власне житло, слід пропрацювати десь 46–48 років. А в розвинених європейських державах цей термін не перевищує 20 років. Тож невже наша молодь приречена більшу частину життя «ділити дах» із батьками або винаймати квадратні метри, які ніколи так і не стануть власними?

Досі в Житомирі не з великим обертом розвивали й фінансували дві програми державної допомоги з надання молодим змоги отримати власне житло: пільгового кредитування «30/70» та доступного житла. Тобто держава компенсувала близько 30% суми, яку молоді родини брали в кредит у банках на придбання або зведення житла. Спочатку таку допомогу надавали тільки молодим сім’ям, а згодом – усім, хто потребував поліпшення житлових умов і перебував у квартирній черзі. Ці програми показали себе доволі корисними. Адже якщо людина чи родина вкладає 70% вартості житла в будівництво, галузь отримує чималий ресурс, а через податки до держбюджету коштів повертали навіть більше, ніж ті 30%, які вклала держава.

Проте через економічну кризу протягом останніх трьох років з держбюджету кошти на ці програми перестали надавати взагалі. Та проблеми житомирян із житлом не зникли. А ще на передній план вийшли ті, кому ця проблема болить найбільше: внутрішньо переміщені особи, а також демобілізовані учасники АТО, поранені й родини загиблих.

Чарівна формула «50/50»

Саме на допомогу їм Кабмін розробив законопроект № 4550 «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (щодо реалізації державних житлових програм)». Це державна житлова програма, що надасть можливість учасникам АТО та переселенцям одержати підтримку – 50% на купівлю або будівництво житла, і пільговий іпотечний кредит від державної фінансової установи на решту 50%.

У Житомирському управлінні соціального захисту та праці упевнені, що цей законопроект – шанс для мільйонів людей, яких «зачепила» війна, отримати житло.

«Це можливість ветеранові, що втратив працездатність, захищаючи Україну, забезпечити гідне становище своїй сім’ї, а хлопцеві, який вирішив стати військовим, з упевненістю дивитися в майбутнє», – стверджує начальник Житомирського управління соціального захисту та праці Вікторія Краснопір.

«Чимало бійців, які отримали поранення в зоні проведення антитерористичної операції, ще не встигли оформити інвалідність та звернутись до відповідних органів для отримання житла. Держава забезпечує військовослужбовців житлом, або, за їхнім бажанням, – грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення. Цим законом ми дамо доступ воїнам АТО до житлових програм, які фінансуються з центрального бюджету і можуть фінансуватися з місцевих бюджетів. Також цим законом ми даємо доступ внутрішньо переміщеним громадянам до житлової програми. Крім того, є безперечний позитивний вплив цього закону і на економічний розвиток всієї галузі. Адже розподіл коштів 50\50 або пільговий кредит стимулюватиме людей купувати більше, а відповідно забудовники будуватимуть і більше житла. Відтак на всі супутні послуги та товари зростатиме попит», – сказала Вікторія Краснопір.

За її словами, сьогодні близько 100 учасників АТО з Житомира перебувають на черзі на отримання житла або компенсації на його придбання. Торік Житомирська область отримала 41,5 млн грн з держбюджету на компенсацію вартості житла для родин загиблих і поранених учасників АТО. Та за рахунок різних програм учасники АТО та малозахищені верстви населення отримали 36 квартир. У цьому ж році 3,2 мільйони гривень виділять депутати міськради на купівлю квартир житомирським бійцям АТО. Гроші було закладено у програму соціального захисту населення на 2016-2020 роки.

Хто має право?

За словами Вікторії Краснопір, учасник АТО може отримати житло у випадку, якщо він забезпечений жилою площею нижче за встановлений рівень. Проживає у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Хворіє на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не може проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї. Проживає за договором найму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів.

«До місцевої програми можуть залучати людей, які перебувають на квартирному обліку у виконкомі Житомирської міськради. Також обов’язковою умовою для участі є й житомирська прописка кандидата. Тому учасники АТО повинні спочатку звернутися із заявою до департаменту ЖКГ, після чого спеціальна комісія при міській раді вивчає підстави для взяття їх на квартирний облік», – сказала вона.

Згідно з відповідною постановою Кабміну, першочергове право на отримання від держави компенсації мають рідні загиблого в зоні АТО військовослужбовця: дружина (чоловік), діти і батьки. Також право на отримання грошової компенсації мають військовослужбовці з інвалідністю I і II групи, які брали участь в антитерористичній операції. Родичі загиблого військового або військовослужбовці з інвалідністю мають подати заяву за місцем реєстрації до органу соціального захисту населення про надання їм державної компенсації.

Лише після встановлення підстав та перевірки документів виконком своїм рішенням вносить осіб до обліку. Після цього учасник АТО пише заяву про бажання взяти участь у програмі, і знову ж таки виконком включає його до програми.

Юлія Довбня